Purpose. To establish patterns of formation of high-yielding sainfoin phytocoenoses depending on species and variety, fertilization, and plant mowing height in the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Experimental studies were carried out during 2016-2018 in fields of Agronomic Experimental Station of the NULES (Pshenychne village, Vasylkiv district of Kyiv region). Weather conditions during the years of the research were quite complex for cultivation of perennial grasses. Rainfall close to normal was observed only in 2016. Three sainfoin species, namely common,Transcaucasian, and Hungarian were studied. Accounting and observation in the experiments were conducted according to conventional methods. Results. On average, in 2016–2018 on non-fertilized areas increase in mowing level of 5 cm to 15 cm caused decrease in height of common sainfoin herbage in the second cutting by almost 7 cm, in height of Transcaucasian and Hungarian sainfoin by 4 cm and 2 cm, respectively, whereas for full mineral fertilization and the inoculation of seeds in common sainfoin by 9 cm, Transcaucasian sainfoin by 4 cm, and Hungarian sainfoin by 2 cm. Thus, an increase in height of mowing affects most negatively on the common sainfoin both on unfertilized plots and at full or phosphate-potassium fertilization. The structure of plant essentially depended on sainfoin species, fertilization, and year of using herbages. The analysis of green mass of herbage sainfoin in flowering phase showed that the least indices of green mass per sample of 10 plants (109–151 g, depending on the sainfoin species) in the first year of using herbage were on unfertilized crops; indices of leaf mass (37–45 g) and stem mass (64–96 g) were the least too. Conclusions. The height of mowing herbage in the first cutting is an important factor in formation of sainfoin herbage height in the following cuttings. When increasing the height of mowing from 5 cm to 15 cm, not only the direct yield of the first cutting is lost, but it negatively affects the productivity of subsequent cuttings. Common sainfoin was the most productive species of three-year study, which regardless of fertilization and year of cultivation formed the highest yield of green mass. On average for three-year study (2016–2018), in common sainfoin mass of leaves, stems, and inflorescence was 28.7 %, 64 %, and 7.3 %, respectively. In Transcaucasian sainfoin these indices were 31.9; 61.5, and 6.6% and in Hungarian sainfoin were 33.9; 59.3, and 6.8%

Цель. Установить закономерности формирования высокопродуктивных фитоценозов эспарцета в зависимости от вида и сорта, удобрения и высоты скашивания растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Экспериментальные исследования выполнены в 2016–2018 гг. на полях Агрономической опытной станции Национального университета биоресурсов и природопользования Украины (с. Пшеничное, Васильковский район Киевской области). Погодные условия в годы исследований были довольно сложными для выращивания многолетних трав. Близкое к норме количество осадков было лишь в 2016 г. Изучали эспарцет трех видов – посевной, закавказский и песчаный. Учет и наблюдения в опытах проводили по общепринятым методикам. Результаты. В среднем за 2016–2018 гг. на неудобренных делянках увеличение уровня скашивания с 5 до 15 см обусловило уменьшение высоты травостоя эспарцета посевного во втором укосе почти на 7 см, эспарцета закавказского и песчаного – соответственно на 4 см и 2 см, а при полном минеральном удобрении и проведении инокуляции семян – у эспарцета посевного на 9 см, закавказского –на 4 см, песчаного – на 2 см. Таким образом, на высоту травостоя эспарцета посевного вида как на неудобренных делянках, так и при полном или фосфорно-калийном удобрении наиболее негативно влияет увеличение высоты скашивания растений. Структура растения существенно зависела от вида эспарцета, минерального удобрения и года использования травостоев. Анализ зеленой массы травостоя эспарцета в фазе цветения свидетельствует, что показатели зеленой массы образца из 10 растений (109–151 г в зависимости от вида эспарцета) в первый год использования травостоя были наименьшими на неудобренных посевах, самыми низкими были также показатели массы листьев (37–45 г) и стеблей (64–96 г). Выводы. Высота скашивания растений в первом укосе является важным фактором в формировании высоты травостоя эспарцета в последующих сенокосах. При увеличении высоты скашивания с 5 до 15 см теряется не только прямая урожайность первого укоса, но это негативно влияет и на урожайность последующих укосов. Самым продуктивным за три года исследований оказался эспарцет посевного вида, который независимо от удобрения и года выращивания формировал наивысшую урожайность зеленой массы. В среднем за три года исследований (2016–2018) масса листьев посевного эспарцета от общей массы образца из 10 растений составила 28,7 %, стеблей – 64,0 %, соцветий – 7,3 %, закавказского – соответственно 31,9, 61,5 и 6,6 %, песчаного – 33,9, 59,3 и 6,8 %.

Мета. Встановити закономірності формування високопродуктивних фітоценозів еспарцету залежно від виду і сорту, удобрення та висоти скошування рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Експериментальні дослідження проведено впродовж 2016–2018 рр. на полях Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне, Васильківський район Київської області). Погодні умови в роки досліджень були доволі складними для вирощування багаторічних трав. Близьку до норми кількість опадів спостерігали лише у 2016 р. Вивчали еспарцет трьох видів – посівний, закавказький та піщаний. Облік і спостереження в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками. Результати. У середньому за 2016–2018 рр. на неудобрених ділянках збільшення рівня скошування від 5 до 15 см зумовило зменшення висоти травостою еспарцету посівного у другому укосі майже на 7 см, еспарцету закавказького та піщаного – відповідно на 4 см і 2 см, а за повного мінерального удобрення та проведення інокуляції насіння – у еспарцету посівного на 9 см, закавказького – на 4 см, піщаного – на 2 см. Отже, на висоту травостою еспарцету посівного виду як на неудобрених ділянках, так і за повного чи фосфорно-калійного удобрення найбільш негативно впливає збільшення висоти скошування рослин. Структура рослини істотно залежала від виду еспарцету, мінерального удобрення та року використання травостоїв. Аналіз зеленої маси еспарцету у фазі цвітіння свідчить, що показники зеленої маси зразка з 10 рослин (109–151 г залежно від виду еспарцету) в перший рік використання травостою найменшими були на неудобрених посівах, найнижчими були також показники маси листя (37–45 г) та стебел (64–96 г). Висновки. Висота скошування рослин у першому укосі є важливим чинником у формуванні висоти травостоїв еспарцету в наступних сінокосах. За збільшення висоти скошування з 5 до 15 см втрачається не тільки пряма врожайність першого укосу, але це негативно впливає й на врожайність наступних укосів. За трирічного дослідження найпродуктивнішим виявився еспарцет посівного виду, який незалежно від удобрення та року вирощування формував найвищу врожайність зеленої маси. У середньому за три роки досліджень (2016–2018) маса листя посівного еспарцету від загальної маси зразка з 10 рослин становила 28,7 %, стебла – 64,0 %, суцвіття – 7,3%, закавказького – відповідно 31,9, 61,5 і 6,6 %, піщаного – 33,9, 59,3 і 6,8 %.