The paper gives the results of studying promising barley breeding lines during 2015–2017 in various ecological zones of Ukraine, namely, Central Forest-steppe (V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS), Polissya (Nosivka Plant Breeding Experimental Station of the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS) and Northern Steppe (Kirovohrad State Agricultural Experimental Station of NAAS). Using AMMI and GGE biplot models, breeding lines were ranked according to yield potential and its stability in changing growing conditions. The lines with optimal combination of productivity and stability such as Nutans 4855, Nutans 4941 and Deficiens 5005 were identified. The efficiency of combining ecological testing with statistical-graphical analysis in order to identify genotypes with increased adaptive potential is shown. It is advisable to use this approach on the final stages of breeding work for a more detailed assessment of the lines being candidates for varieties.

Приведены результаты исследования перспективных селекционных линий ячменя ярового в течение 2015–2017 гг. в трех экологических зонах Украины — Центральной Лесостепи (Мироновский институт пшеницы имени В.Н. Ремесло НААН), Полесья (Носовская селекционно-опытная станция Мироновского института пшеницы имени В.Н. Ремесло НААН) и Северной Степи (Кировоградская государственная сельскохозяйственная станция НААН). С использованием моделей AMMI и GGE biplot селекционные линии ранжированы по потенциалу урожайности и ее стабильности в меняющихся условиях выращивания. Выделены номера с оптимальным сочетанием производительности и стабильности — Нутанс 4855, Нутанс 4941 и Дефициенс 5005. Обоснована эффективность сочетания экологических испытаний и статистически графического анализа для выделения генотипов с повышенным адаптивным потенциалом. Данный подход целесообразно использовать на завершающих этапах селекционной работы с дополнительной оценки линий-кандидатов для создания сортов.

Наведено результати вивчення перспективних селекційних ліній ячменю ярого впродовж 2015–2017 рр. у трьох екологічних зонах України — Центральному Лісостепі (Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН), Поліссі (Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН) та Північному Степу (Кіровоградська державна сільськогосподарська станція НААН). З використанням моделей AMMI та GGE biplot селекційні лінії ранжирувано за потенціалом урожайності та її стабільністю у мінливих умовах вирощування. Виділено номери з оптимальним поєднанням продуктивності та стабільності — Нутанс 4855, Нутанс 4941 та Дефіцієнс 5005. Обґрунтовано ефективність поєднання екологічних випробувань та статистично-графічного аналізу для виділення генотипів з підвищеним адаптивним потенціалом. Такий підхід доцільно використовувати на завершальних етапах селекційної роботи з детальнішої оцінки ліній-кандидатів для створення сортів.