Постановка проблеми. Багатомовність стала реальністю у багатьох частинах світу в результаті глобалізаційних та демографічних зсувів у бік багатомовних спільнот. Враховуючи необхідність реагувати на соціальні зміни в освітньому просторі, цілі мовної політики Ради Європи орієнтовані на багатомовні та багатокультурні групи студентів (Council of Europe, 2020). Мова розглядається як інструмент безперервної освіти та є однією середовищем досягнення соціальної справедливості (Commission of the European Communities [CEC], 1995, c. 13). Відповідно, одним із головних завдань мовної політики Європейського Союзу є оволодіння двома європейськими мовами на додаток до рідної з метою просування багатомовної ідентичності та сприяння взаєморозумінню між представниками різних мов та культур (CEC, 1995). Таким чином, усі держави-члени європейської спільноти зосереджуються на дослідженні мовного розмаїття та вивченні кількох мов. Мета статті. У цій статті автори пропонують тематичний аналіз літератури з проблеми багатомовності у навчанні з метою визначення концепуальних основ дослідження в рамках проєкту «Багатомовна освіта – погляд з позиції Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та оцінювання», який отримав фінансування від Фундації Фольксваген (Хейдельберг, 2022). Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети автори використали метод тематичного аналізу вибраних джерел, який зазвичай застосовується для критичного вивчення змісту наукових досліджень та здійснення тематичного огляду літератури (Braun & Clarke, 2006). Такий підхід передбачає критичне читання статей, порівняння та зіставлення результатів та оцінювання висновків і, нарешті, інтегрування узагальнень в практичні рекомендації (Slavin, 1986). Загальноєвропейські рекомендаціі з мовної освіти та оцінювання (Council of Europe, 2001) і Доповнення до Рекомендацій (Council of Europe, 2020) стали наріжними каменями під час тематичного аналізу літератури з теми дослідження. Результати дослідження та їх обговорення. У цій статті автори визначили ключові терміни дослідження, на які буде використано впродовж усієї пошукової роботи у рамках проєкту. Крім того, проаналізовано засади багатомовності в українському контексті, враховуючи соціокультурні реалії та мовну освітню політику. Визначено цілі багатомовної освіти, зокрема в українському навчальному просторі та підходи, які можна застосувати для включення багатомовної перспективи у викладання мов, визначено теоретичні засади дослідження мультилінгвізму та плюрилінгвіззму. Аналіз літератури з багатомовності має практичне втілення в організації професійного вдосконалення вчителів, які можуть ознайомитися з підходами, які сприяютимуть формуванню багатомовності студентів.

Due to migration and job-related mobility, the communicative effects of globalisation and multilingual societies have become the norm in Europe. Considering the need to respond to the diverse social groups on the educational level, the Council of Europe’s language policy goals are oriented toward plurilingual and pluricultural learner groups (Council of Europe, 2020). The purpose of this paper is to present a thematic literature analysis in order to establish the framework for the project titled «Insights from the CEFR: Multilingual Education and Assessment,» which received funding from the Volkswagen Foundation. The CEFR (Council of Europe 2001) and its Companion Volume (Council of Europe 2020) are cornerstones of this thematic literature analysis. This article aims to present our conceptual understanding of important terms, which will guide our future exploration. Additionally, it analyzes multilingualism in the Ukrainian context, taking into account its multilingual sociocultural realities and language education policy. The study examines the objectives of plurilingual education, with a specific focus on the Ukrainian context, and explores approaches that can be employed to incorporate plurilingual perspectives into language teaching. This progress report is intended to contribute to multilingual teacher education, making teachers aware of their learners’ linguistic resources and the approaches that promote (multi)plurilingualism.