Цель. Создать серию отдаленных гибридов, провести цитогенетическое исследование растений F1 гибридов и выявить високофертильные комбинации и отдельные генотипы. Методы. Опыты проводили в 2016 и 2017 гг. на полях селекционного севооборота Мироновского института пшеницы. Объект изучения – сорта и коллекционные образцы разных видов пшеницы, эгилопса, синтетические амфидиплоиды и гибриды, созданные с их участием. При гибридизации применяли твелл-метод опыления колосьев. Яровизацию наклюнувшихся семян образцов с озимым типом развития проводили в камере ЛВН-200Г в течение 40 дней при температуре около +1 ºС. Фертильность-стерильность пыльцы отдаленных гибридов определяли ацетокарминовым методом. Результаты. Для проведения интрогрессивной гибридизации весной 2016 г. высеяли 17 видов озимой (семена предварительно проявизировали) и яровой пшеницы, 11 видов эгилопса, 14 форм синтетических амфидиплоидов, поступивших из Национального центра генетических ресурсов растений Украины (НЦГРРУ). В 2016 г. проведены отдаленные скрещивания, в которых как материнский компонент использовали сорта и линии пшеницы мягкой озимой (Миронівська 65, Favorit, Лютесценс 696, Лютесценс 770, Еритроспермум 418), пшеницы мягкой яровой (Колективна 3, Елегiя миронівська, Дубравка) и твердой (Iзольда, Жiзель, Дiана, МIП Райдужна, МІП Магдалена), а также коллекционные образцы из Украины (Харькiвська 27, Луганська 7) и Мексики (47 BUSHEN 4, 94 DONPRDRO 87, SULA/RBCE 2(3)HUI//CIT71/CII), а опылителями служили диплоидные виды пшеницы (T. monococcum L., T. sinskajae Filat. еt Kurk.), тетраплоидные виды пшеницы (T. dicoccum Schuebl, T. ispahanicum Heslot, T. durum Desf., T. polonicum L.), гексаплоидные виды пшеницы (T. spelta L., T. sphaerococcum Persiv.), искусственно созданные амфидиплоиды T. miguschovae Zhir., ПЭАГ, AD 221-4, AS-7, АД-8, а также виды эгилопса Ae. tauschii Coss. и Ae. cylindrica Host. Всего проведено 44 комбинации отдаленных скрещиваний и получено около 4 тыс. гибридных зерновок. В 2017 г. растения F1 отдаленных гибридов анализировали по показателю фертильность-стерильность пыльцы с целью предварительной оценки уровня цитогенетической стабильности. Выводы. В условиях Правобережной Лесостепи размножены семена коллекционных образцов разных видов пшеницы, эгилопса, а также синтетических амфидиплоидов, полученные из НЦГРРУ. Проведен цикл скрещиваний пшеницы мягкой озимой, а также мягкой и твердой яровой с синтетическими амфидиплоидами и разными видами пшеницы и эгилопса, на основе которых получен гибридный материал. Цитогенетическое исследование растений F1 отдаленных гибридов позволило выявить высокофертильные комбинации и отдельные генотипы и определить необходимость проведения беккроссов стерильных по пыльце гибридных популяций.

Purpose. To create series of wide hybrids, to conduct cytogenetic analysis of F1 hybrid plants and to identify highly fertile combinations and individual genotypes. Methods. The experiments were carried out in 2016 and 2017 on fields of breeding rotation of Myronivka Institute of Wheat. Varieties and collection samples of various species of wheat, Aegilops and synthetic amphidiploids as well as their hybrids were examined. In hybridization the twirl-method of female plant pollination was used. Sprouted seeds of winter habit samples were vernalizated in chambers LVN-200H during 40 days at +1 °C. Fertility-sterility of pollen in wide hybrids was determined by acetocarmine method. Results. In the spring of 2016, 17 winter (previously vernalized seeds) and spring wheat species, 11 Aegilops species, 14 forms of synthetic amphidiploids received from the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine (NCPGRU) have been seeded to be involved into wide crossing. In 2016, wide crossings were carried out using as maternal component bread winter wheat varieties and lines (Myronivska 65, Favorit, Lutestcens 696, Lutescens 770, Erythrospermum 418), bread spring wheat varieties (Kolektyvna 3, Elehiia myronivska, Dubravka), durum spring wheat varieties (Izolda, Zhizel, Diana, MIP Raiduzhna, MIP Mahdalena) as well as collection samples from Ukraine (Kharkivska 27, Luhanska 7) and Mexico (47 BUSHEN 4, 94 DONPRDRO 87, SULA/RBCE 2(3)HUI//CIT71/CII) while as pollinators there were diploid wheat species (T. monococcum L., T. sinskajae Filat. et Kurk), tetraploid wheat species (T. dicoccum Schuebl, T. ispahanicum Heslot, T. durum Desf., T. polonicum L.), hexaploid wheat species (T. spelta L., T. sphaerococcum Рersiv.), artificially created amphidiploids (T. miguschovae Zhir., PEAG, AD 221-4, AS-7, AD-8, as well as Aegilops species (Ae. tauschii Coss. and Ae. cylindrica Host). A total of 44 combinations of wide crossings were carried out and about 4,000 hybrid kernels were obtained. In 2017, F1 plants of wide hybrids were analyzed by pollen fertility-sterility level. Conclusions. In the conditions of the Right-bank Forest-Steppe, seeds of collection samples of various Triticum and Aegilops spesies and synthetic amphidiploids received from the NCPGRU have been reproduced. Resulted from crossing bread winter wheat, bread and durum spring wheat with synthetic amphidiploids and various wheat and Aegilops species novel hybrid material has been obtained. The cytogenetic study of F1 plants of wide hybrids allowed to detect highly fertile combinations and individual genotypes and to determine the need for backcrosses in hybrid populations possessing sterile pollen.

Мета. Створити серію віддалених гібридів, провести цитогенетичне дослідження рослин F1 гібридів та виявити високофертильні комбінації і окремі генотипи. Методи. Досліди проводили у 2016, 2017 рр. на полях селекційної сівозміни Миронівського інституту пшениці. Об’єкт досліджень – сорти і колекційні зразки різних видів пшениці, егілопса та синтетичні амфідиплоїди, а також гібриди, створені за їх участю. При гібридизації використовували твел-метод запилення колосся. Яровизацію накільченого насіння зразків з озимим типом розвитку проводили в камері ЛВН-200Г впродовж 40 днів за температури близько +1 ºС. Фертильність-стерильність пилку віддалених гібридів визначали ацетокарміновим методом. Результати. Для проведення інтрогресивної гібридизації навесні 2016 р. висіяли 17 видів озимої (насіння попередньо прояровизували) і ярої пшениці, 11 видів егілопса, 14 форм синтетичних амфідиплоїдів, що надійшли з Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ). У 2016 р. проведено віддалені схрещування, у яких за материнський компонент використали сорти і лінії пшениці озимої м’якої (Миронівська 65, Favorit, Лютесценс 696, Лютесценс 770, Еритроспермум 418), пшениці ярої м’якої (Колективна 3, Елегія миронівська, Дубравка) і твердої (Ізольда, Жізель, Діана, МІП Райдужна, МІП Магдалена), а також колекційні зразки з України (Харьківська 27, Луганська 7) та Мексики (47 BUSHEN 4, 94 DONPRDRO 87, SULA/RBCE 2(3)HUI//CIT71/CII), а запилювачами були диплоїдні види пшениці (T. monococcum L., T. sinskajae Filat. et Kurk.), тетраплоїдні види пшениці (T. dicoccum Schuebl, T. ispahanicum Heslot, T. durum Desf., T. polonicum L.), гексаплоїдні види пшениці (T. spelta L., T. sphaerococcum Persiv.), штучно створені амфідиплоїди T. miguschovae Zhir., ПЕАГ, AD 221-4, AS-7, АД-8, а також види егілопса Ae. tauschii Coss. та Ae. cylindrica Host. Усього проведено 44 комбінації віддалених схрещувань і одержано близько 4 тис. гібридних зернівок. У 2017 р. рослини F1 віддалених гібридів аналізували за показником фертильність-стерильність пилку. Висновки. В умовах Правобережного Лісостепу розмножено насіння колекційних зразків різних видів пшениці, егілопса, а також синтетичних амфідиплоїдів, що надійшли з НЦГРРУ. Проведено цикл схрещувань пшениці озимої м’якої та ярої м’якої і твердої з синтетичними амфідиплоїдами та різними видами пшениці і егілопса, на основі яких одержано гібридний матеріал. Цитогенетичне дослідження рослин F1 віддалених гібридів дало змогу виявити високофертильні комбінації і окремі генотипи та визначити необхідність проведення беккросів стерильних за пилком гібридних популяцій.