In this article, the first comprehensive stratigraphic scheme of Meso-Cenozoic deposits of Transcarpathian Deep Basement is presented. These deposits spread out in the strip between Pieniny Zone of Carpathians and Pannonian Deep. There are three types of thick rock sections from Triassic to Miocene (Eggenburgian). The scheme is based on new tectonical zoning of Transcarpathian Deep Basement. In first time, there are distinguished the structuralfacial units – Uzhgorod-Solotvino and Pripannonian zones (one includes Berehove and Vyshkiv subzones). The distribution, lithofacial composition, paleontological characteristics, thicknesses, stratigraphic relations of all stratones are described in details. The age of deposits is specified and defined according by analisis of macro- and microfaunistic data (mollusks, foraminifers, tintinnids, nannoplankton, and radiolarians). The biostratigraphic scale is developed. The correlation with International Stratigraphic time Scale (2016), with adjacent territories of Slovakia and Hungary, and with Pieniny Zone of Ukrainian Carpathians is done. The sedimentation model illustrated the geohistorical aspects of forming the deposits of Transcarpathian Deep Basement during the Meso-Cenozoic is added. 

Впервые предложена комплексная стратиграфическая схема мезокайнозойских отложений фундамента Закарпатского прогиба. Они распространены в полосе между Пенинской зоной Карпат и Паннонской депрессией и представлены трема типами мощного разреза пород от триаса до миоцена (еггенбургий). В основу схемы положено новое тектоническое районирование фундамента прогиба, где впервые виделены структурно-фациальные подразделения – Ужгород-Солотвинская и Припаннонская зоны (последняя включает Береговскую и Вышковскую подзоны). Детально описаны распространение, литофациальный состав, палеонтологическая характеристика, мощности, стратиграфические взаимоотношения всех стратонов. Возраст отложений уточнен и определен согласно анализу данных по макро- и микрофауне (моллюски, фораминиферы, тинтинниды, наннопланктон, радиолярии). Разработана биостратиграфическая шкала. Выполнена корреляция с Международной стратиграфической шкалой (2016) и со смежными территориями Словакии, Венгрии и Пенинской зоной Украинских Карпат. Представлена седиментационная модель, иллюстрирующая геоистори ческие аспекты формирования отложений фундамента Закарпатского прогиба в течение мезокайнозоя.

Запропоновано комплексну стратиграфічну схему мезокайнозойських відкладів фундаменту Закарпатського прогину. Вони поширені у смузі між Пенінською зоною Карпат і Паннонською депресією та представлені трьома типами потужного розрізу порід від тріасу до міоцену (егенбургій). В основу схеми покладено нове тектонічне районування фундаменту прогину, де вперше виділено структурно-фаціальні підрозділи – Ужгород-Солотвинську і Припаннонську зони (остання включає Берегівську і Вишківську підзони). Детально охарактеризовано поширення, літофаціальний склад, палеонтологічну характеристику, потужності, стратиграфічні взаємовідношення всіх стратонів. Вік відкладів уточнено і визначено за аналізом даних макро- і мікрофауни (молюски, форамініфери, тинтиніди, нанопланктон, радіолярії). Розроблено біостратиграфічну шкалу. Виконано кореляцію з Міжнародною стратиграфічною шкалою (2016) та суміжними територіями Словаччини, Угорщини і Пенінською зоною Українських Карпат. Представлено седиментаційну модель, яка ілюструє геоісторичні аспекти формування відкладів фундаменту Закарпатського прогину протягом мезокайнозою.