The main principles of the Lviv Composer School, which were formed on the basis of long specific traditions of cultural development of the region, are considered.The main elements of the system of regional composer's thinking are determined. They are: the poetization of domestic music, the subtle aesthetic sense of everyday life, salon, sociable genres, decorative, as a manifestation of aestheticism; elegance category as a specific style category of Lviv Composer School, advantage of concerto over symphony, programmability; specific for the LvivComposer School is the layer to it of musical thinking and genre models corresponding, which conceal movement, energy, element, efficiency, relaxation, but not structure, rationality, self-absorption. The Carpathian, especially Hutsul folklore, plays a significant role in the work of almost all artists and greater than the other national schools and Eastern Ukraine; the role of spiritual music, which nevertheless absorbs numerous features of secular and theatrical genres, often thought and perceived as a concert, personal, sensual. The influence of specific European centers is being transformed: Vienna, Prague, Krakow and interest in the new, openness to external impressions, to new trends of the artistic process in the world, though careful attitude to radical experiments.This has led to selective priorities for style trends: in the past, a striking manifestation of Lviv art and Baroque architecture – but modest achievements of classicism, in recent times, interesting manifestations of romanticism, later symbolism, modernity (secession) - but in general the avoidance of expressionism and urbanism, in the present the diversity and peculiar transformation of the trend of the postmodern – but rather modestly presented avant-garde. Lviv Composers' School demonstrates the attitude to music as a harmonious and beautiful reflection of the world, openness to the general public, and not only to a thin layer of connoisseurs, certain skepticism about art that seeks only progress, only epic and rigid experimentation.

Рассматриваются главные принципы львовской композиторской школы, сформировавшейся на основании длительных специфических традиций культурного развития края. Определяются главные элементы системы регионального композиторского мышления. Это поэтизация бытовой музыки, эстетическое восприятие окружающего мира, салонных жанров, декоративность, как проявление эстетизма; категория элегантности как существенная характеристика стиля львовской композиторской школы. В ней отдается преимущество концертности над симфонизмом, программности; наиболее типичным для львовской композиторской школы оказывается тот пласт музыкального мышления и присущие ему жанровые модели, которые таят в себе движение, энергию, стихию, действенность, раскрепощенность, а не структурированность, рациональность, сосредоточенность. Отмечается большая роль карпатского, особенно гуцульского фольклора в творчестве почти всех без исключения композиторов и большая, в сравнении с другими национальными школами и Восточной Украиной, роль духовной музыки, которая впитывает в себя многочисленные признаки светских и театральных жанров, нередко мыслится и воспринимается как концертная или чувственная. Прослеживается трансформация влияния некоторых европейских центров: Вена, Прага, Краков, что порождало открытость на внешние впечатления, на новые веяния художественного процесса в мире, хотя сохранялось осторожное отношение к радикальным экспериментам. Это обусловило выборочные приоритеты в выборе стилевых направлений: в прошлом яркое проявление в львовском искусстве и архитектуре стиля барокко – но более скромные достижения классицизма, яркие образцы романтизма, затем символизма, модерна (сецессиона) – но немногочисленные проявления экспрессионизма и урбанизма, на современном этапе многообразие воплощения постмодернистских тенденций – но достаточно скромно представлен авангард.

Розглянуто головні засади львівської композиторської школи, що сформувались на основі тривалих специфічних традицій культурного розвитку краю. Визначаються головні елементи системи регіонального композиторського мислення. Їх складають: поетизація побутової музики, тонке естетичне чуття буденності, салонних, товариських жанрів, декоративність, як прояв естетизму; категорія елегантності як питома категорія стилю львівської композиторської школи. Сюди ж належить перевага концертності над симфонізмом, програмності. Питомим для львівської композиторської школи виявляється той пласт музичного мислення і відповідні до нього жанрові моделі, які таять в собі рух, енергію, стихію, дієвість, розкутість, а не структурованість, раціональність, самозаглибленість. Відзначається велика роль карпатського, особливо гуцульського фольклору у творчості майже всіх без винятку митців та більша, в порівнянні з іншими національними школами і Східною Україною, роль духовної музики, яка проте, вбирає в себе численні ознаки світських і театральних жанрів, нерідко мислиться і сприймається як концертна, особистісна, чуттєва. Простежується трансформація впливів конкретних європейських центрів: Відень, Прага, Краків та інтерес до нового, відкритість на зовнішні враження, на нові віяння художнього процесу в світі, хоч і обережне ставлення до радикальних експериментів. Це зумовило вибіркові пріоритети стильових напрямів і тенденцій: в минулому яскравий прояв у львівському мистецтві і архітектурі стилю бароко – але скромні досягнення класицизму, в новіший час цікаві прояви романтизму, згодом символізму, модерну (сецесії) – але в загальному уникання експресіонізму і урбанізму, в сучасності багатоманітність і своєрідна трансформація тенденції постмодерну – але доволі скромно представлений авангард.