Purpose. To determine technological and chemical indices of grain quality of bread winter wheat varieties when growing in environments of the Western Forest-Steppe. Methods. The experiments on 24 winter wheat varieties originated in various institutions of Ukraine were carried out during 2012–2016 in crop rotation at the Seed Science Laboratory of Institute of Agriculture in the Carpathian Region of NAAS of Ukraine. Research methods were field, laboratory, method of morphological analysis; mathematical-statistical ones (correlation, variation, and ANOVA) with computer programs Microsoft Office Excel and Statistica 6.0. Results. Weather conditions during grain ripening (from the third decade of June to the second decade of July) were characterized with more sum of effective temperatures (by 28–96 оС) and less precipitation (by 12.5–42.0 mm) as compared with the average long-term data (521 оС and 98 mm). Such weather conditions over the years of the research contributed to producing higher grain yield (8.03–7.38 t/ha). The grain quality indices of the varieties under study were: grain nature 754–761 g/l, protein content 13.7–14.6 %, gluten content 28.3–29.6 %. Depending on the variety, the content of amino acids was (grams of dry matter per 1 kg of grain) 3.31–3.61 arginine, 1.82–1.93 lysine, 0.91–0.98 tryptophan. Conclusions. Weather conditions during 2012–2016 contributed to producing higher grain yield of bread winter wheat. The response of the varieties under study to the growing conditions in Western Forest-Steppe was different depending on its ecotypes. The difference in yielding capacity between forest-steppe and steppe ecological type amounted to 0.31 t/ha; as for grain quality indices it was 3 g/l for test weight, 1.3 % for protein content, 1.4 % for gluten content, 1.1 units for gluten quality (gluten deformation index), 2.9 % for vitreousness. The difference between the varieties of different ecotypes for arginine content was reliable (0.17 g/kg dry matter) and for lysine and tryptophan were unreliable due to the more influence of the weather conditions than genotype of variety.

Цель. Определить технологические и химические показатели качества зерна сортов пшеницы мягкой озимой при выращивании в условиях Западной Лесостепи. Методы. Опыты проводили в течение 2012–2016 гг. в севообороте лаборатории семеноведения Института сельского хозяйства Карпатского региона НААН Украины с 24 сортами пшеницы мягкой озимой разных учреждений-оригинаторов Украины. Методы исследований: полевой, лабораторный, морфологического анализа; математико-статистические (корреляционный, вариационный, дисперсионный) с использованием компьютерных программ Microsoft Office Excel и Statistica 6.0. Результаты. Погодные условия в период дозревания зерна (ІІІ декада июня – ІІ декада июля) 2012–2016 гг. характеризовались более высокой (на 28–96 оС) суммой эффективных температур и меньшим (на 12,5–42,0 мм) количеством осадков по сравнению со среднемноголетними данными (521 оС і 98 мм). Такие погодные условия в годы исследований способствовали формированию высокой урожайности (8,07–8,38 т/га). Показатели качества зерна исследуемых сортов составляли: натура 754–761 г/дм3, содержание белка 13,7–14,6 %, клейковины – 28,3–29,6 %. В зависимости от сорта содержание аминокислот составляло (г сухого вещества на 1 кг зерна) 3,31–3,61 аргинина, 1,82–1,93 лизина, 0,91–0,98 триптофана. Выводы. Погодные условия 2012–2016 гг. способствовали формированию высокой урожайности пшеницы мягкой озимой. Реакция исследуемых сортов на условия выращивания в Западной Лесостепи была разной в зависимости от их экотипа. Разница в урожайности между лесостепным и степным экотипами составляла 0,31 т/га, а по показателям качества зерна была следующей: 3 г/дм3 понатуре зерна, 1,3 % по содержанию белка, 1,4 % – сырой клейковины, 1,1 е. п. по качеству клейковины (ИДК), 2,9 % по стекловидности. Достоверными были различия между сортами разных экотипов по содержанию аргинина (0,17 г/кг сухого вещества) и недостоверными – по содержанию лизина и триптофана, что больше обусловлено влиянием погодных факторов, чем генотипом сорта.

Мета. Визначити технологічні і хімічні показники якості зерна сортів пшениці м’якої озимої за вирощування в умовах Західного Лісостепу. Методи. Досліди проводили впродовж 2012–2016 рр. у сівозміні лабораторії насіннєзнавства Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України з 24 сортами пшениці озимої різних установ-оригінаторів України. Методи досліджень: польовий, лабораторний, морфологічного аналізу; математико-статистичні (кореляційний, варіаційний, дисперсійний) за використання комп’ютерних програм Microsoft Office Excel та Statistica 6.0. Результати. Погодні умови в період дозрівання зерна (ІІІ декада червня – ІІ декада липня) 2012–2016 рр. характеризувались вищою (на 28–96 оС) сумою ефективних температур і меншою (на 12,5–42,0 мм) кількістю опадів порівняно із середньобагаторічними даними (521 оС і 98 мм). Такі погодні умови у роки досліджень сприяли формуванню високої врожайності (8,07–8,38 т/га). Показники якості зерна досліджуваних сортів становили: натура 754–761 г/дм3, вміст білка 13,7–14,6 %, клейковини – 28,3–29,6 %. Залежно від сорту вміст амінокислот складав (г сухої речовини на 1 кг зерна) 3,31–3,61 аргініну, 1,82–1,93 лізину, 0,91–0,98 триптофану. Висновки. Погодні умови 2012–2016 рр. сприяли формуванню високої врожайності пшениці м’якої озимої. Реакція досліджуваних сортів на умови вирощування у Західному Лісостепу була різною залежно від їх екотипу. Різниця в урожайності між лісостеповим і степовим екотипами становила 0,31 т/га, щодо показників якості зерна була такою: 3 г/дм3 за натурою зерна, 1,3 % за вмістом білка, 1,4 % – сирої клейковини, 1,1 о. п. за якістю клейковини (ІДК), 2,9 % за склоподібністю. Достовірними були відмінності між сортами різних екотипів за вмістом аргініну (0,17 г/кг сухої речовини) і недостовірними – за вмістом лізину і триптофану, що більше обумовлено впливом погодних факторів, аніж генотипом сорту.