Запропонована стаття присвячена оцінці структури землекористування та демографічної ситуації на Криворіжжі за часів енеоліту–доби бронзи на основі картографування давніх курганів. Як джерело даних про просторове розташування використано триверстову карту «Корпусу військових топографів» 1853 р. На основі результатів аналізу автор статті описує щільність розташування давніх курганів, закономірності їхнього розміщення відносно рік другого порядку, робить оцінку чисельності населення часів енеоліту та ямної культури, та порівнює отримані дані з показниками чисельності населення трипільської культури. На основі засвідченої демографічної переваги трипільського населення над «степовим» автор робить висновок про міграцію частини носіїв трипільської культури до степу в другій половині IV тис. до н. е., що призвело до формування «трипіллєзованих» курганних культур: усатівськох та серезліївської. The suggested paper evaluates the structure of land use and demographic situation in the Kryvyi Rih region during the Eneolithic–Early Bronze age according to the maps of kurgans. The 1853 map compiled by the Corps of Military Topographers is used as a source of primary data. Insights about kurgan density, leaning towards the watercourse of rivers and population size are made. The received results are also compared against the data about the Trypillia culture. Appealing to the demographic advantage of the Trypillia people, the author argues towards the migration of the trypillians to the steppe zone during the second half of the 4th Millenium BC which resulted in the formation of Trypillia-like cultures: Usatovo and Serezlievka