Самодетермінація особистості як усвідомлена репрезентація себе у соціумі буде розглянута нами через дослідження таких особистісних конструктів як самореалізація та самоактуалізація. Самореалізація – це багатогранний різноаспектний різновекторний феномен, що виражає докорінну потребу людини у максимальному саморозкритті свого потенціалу, який є стрижнем особистості, що відображає її «життєстійкість», настанови на активність. Нині у психології є значна кількість різноманітних теорій самореалізації, рушійною силою якої є потреба у самовдосконаленні (як процесі загальної самоактуалізації та прагненні до досягнення стану «акме» в усіх векторах особистісного та професійного розвитку). Ця потреба, як вроджена властивість, детермінує самореалізацію людини впродовж усього життя, спонукає до осмисленого і повноцінного особистісного і професійного здійснення.