Дослідження спрямоване на встановлення відмінностей у мармуровості яловичини залежно від віку молодняку та особливостей його росту. Його проводили на бугайцях української чорно-рябої молочної породи у ФГ “Журавушка”, Броварського району, Київської області. Худобу вирощували і відгодовували за технологією виробництва яловичини у молочному скотарстві. Забій її провели у забійному цеху с. Калинівка. Оцінювання мармуровості m. longissimus dorsi здійснили за 12-бальною шкалою згідно з методикою JMGA (2000). Встановлено, що мармуровість найдовшого м’яза спини збільшується на 45,8 % за підвищення віку забою від 20 до 22 місяців. Кореляція між мармуровістю і товщиною підшкірного жиру у віці 22 місяці становить 0,68. У тварин за різної фактичної живої маси перед забоєм мармуровість m. longissimus dorsi коливається від 2,7 до 4,0 бала. Вона має тенденцію до збільшення на 42,9 *% за підвищення живої маси перед забоєм від 350-400 до 500 кг і більше. Найвищий її показник є за живої маси перед забоєм понад 500 кг. Мармуровість “м’язового вічка” за підвищення середньодобових приростів від народження до забою від 500 г до 651-700 г має тенденцію до зростання на 24,1%. Кращою мармуровістю характеризується м’яз бугайців за середньодобових приростів від 651 до 700 г. На підставі проведених досліджень можна констатувати, що мармуровість яловичини залежить від віку забою тварин та особливостей їх росту. В Україні слід дослідити вплив на її мармуровість статі, породи, генотипу та рівня годівлі з метою розроблення і адаптування вітчизняних стандартів до світових на реалізовану велику рогату худобу за якістю яловичини, у т.ч. її мармуровістю.