In today's world economy, the innovative aspect is becoming an important factor in improving the country's competitiveness, developing competitive high-tech industries and production volumes. Generalizations have been made that include factors that contribute to a country's economic success in the global environment: a strong national innovation system, the availability of effective internal and institutional mechanisms, as well as external tools to engage countries in a new era of innovative economy. It has been analyzed that in the conditions of existence of the modern economic market - postindustrialization and globalization processes, classical templates of relations in the innovative sphere began to be replaced by global network structures based on international scientific cooperation and the concept of open innovation. This phenomenon of networking has been observed both within companies and at the intergovernmental level, and the main components of innovative interconnections are cluster associations and network structures. Network associations have been proven to be open structures capable of unlimited expansion by including new nodes, provided these nodes are capable of communicating within the network, meaning that they have similar values or production objectives. The emergence of new forms of global regulation that can replace the forms and methods of national and public administration in the economy are closely linked to the tendency to internationalize economic innovation processes. The components of the global innovation network have been analyzed, such as subsystems - innovation, supply, investment and commercial. The typology of innovative networks has been considered and it has been proved that the two-component environment is a special factor for the effective functioning of innovative networks. The classification of elements of global innovation networks is analyzed and the key components of global innovation networks are analyzed. The innovative network was considered as a set of interconnected institutions and it was found that in this case the center of the network is the institutions that produce, enhance and adapt new technologies and new knowledge.

В современной мировой экономике инновационный аспект становится важным фактором повышения конкурентоспособности страны, развития конкурентоспособных высокотехнологичных отраслей и объемов производства. Сделано обобщение, к факторам, которые способствуют экономическому успеху страны в глобальной среде относятся: мощная национальная инновационная система, наличие эффективных внутренних и институциональных механизмов, а также внешних инструментов для привлечения стран к новой эры инновационной экономики. Проанализировано, что в условиях существования современного экономического рынка - постиндустриализации и глобализационных процессах, классические шаблоны взаимоотношений в инновационной сфере начали вытесняться глобальными сетевыми структурами, основанные на международном научном сотрудничестве и понятии открытых инноваций. Это явление мережевости наблюдалось как внутри компаний, так и на межгосударственном уровне и основными компонентами инновационных взаимосвязей является кластерные объединения и сетевые структуры. Доказано, что сетевые объединения представляют собой открытые структуры, которые способны к неограниченному расширению путем включения новых узлов при способности этих узлов к коммуникации в пределах данной сети, это означает, что они имеют аналогичные ценности или производственные задачи. Появление новых форм глобального регулирования, которые способны заменить формы и методы государственного и государственного управления в экономике тесно связаны с тенденцией к интернационализации экономических инновационных процессов. Проанализированы составляющие глобальной инновационной сети такие, как подсистемы - инновационная, обеспечительная, инвестиционная и коммерческая. Рассмотрены типологию инновационных сетей и доказано, что двухкомпонентное среду является фактором эффективного функционирования инновационных сетей. Сделано разбор классификации элементов глобальных инновационных сетей и проанализированы ключевые составляющие глобальных инновационных сетей. Рассмотренf инновационнfz сеть, как совокупность взаимосвязанных институтов и выявлено, что в таком случае центром сети есть заведения, которые производят, усиливают и адаптируют новые технологии и новые знания.

У сучасній світовій економіці інноваційний аспект стає важливим фактором підвищення конкурентоспроможності країни, розвитку конкурентоспроможних високотехнологічних галузей та обсягів виробництва. Зроблено узагальнення, що до факторів, які сприяють економічному успіху країни в глобальному середовищі відносяться: потужна національна інноваційна система, наявність ефективних внутрішніх та інституційних механізмів, а також зовнішніх інструментів для залучення країн до нової ери інноваційної економіки. Проаналізовано, що в умовах існування сучасного економічного ринку – постіндустріалізації і глобалізаційних процесах, класичні шаблони взаємовідносин у інноваційній сфері почали витіснятися глобальними мережевими структурами, які базуються на міжнародному науковому співробітництві і понятті відкритих інновацій. Це явище мережевості спостерігалось як всередині компаній, так і на міждержавному рівні і основними компонентами інноваційних взаємозв’язків є кластерні об’єднання і мережеві структури. Доведено, що мережеві об’єднання являють собою відкриті структури, які здатні до необмеженого розширення шляхом включення нових вузлів за умови здатності цих вузлів до комунікації в межах даної мережі, це означає, що вони мають аналогічні цінності чи виробничі задачі. Поява нових форм глобального регулювання, які здатні замінити форми і методи національного і державного управління у економіці тісно пов’язані з тенденцією до інтернаціоналізації економічних інноваційних процесів. Проаналізовано складові глобальної інноваційної мережі такі, як підсистеми – інноваційна, забезпечувальна, інвестиційна і комерційна. Розглянуто типологію інноваційних мереж і доведено, що двокомпонентне середовище є особливим фактором ефективного функціонування інноваційних мереж. Зроблено розбір класифікації елементів глобальних інноваційних мереж та проаналізовано ключові складові глобальних інноваційних мереж. Розглянуто інноваційну мережу, як сукупність взаємопов’язаних інститутів і виявлено, що в такому випадку центром мережі є заклади, що виробляють, посилюють і адаптують нові технології і нові знання.