A procedure for analyzing the effectiveness of using fuel and energy resources (FER) in sugar production, based on the developed idealized circuit of the thermal-technological complex (TTC) as the base for comparison was presented. This procedure makes it possible to quantify the level of perfection of existing and proposed thermal circuits, as well as the impact of measures for enhancing energy efficiency on their perfection. By idealizing technological and energy processes, a hypothetical TTC was synthesized, for which the minimum possible energy and entropy characteristics are determined. Under these conditions, the minimum possible heat consumption for the implementation of technological processes according to the classical heat technology circuit was calculated – 118.40 MJ/t; a "minimum" total increase in entropy from irreversible processes of the HTC – 314.68 kJ/(t·K); a minimum complex magnitude of specific consumption of conventional fuel – 0.8 % to m. b. The determined characteristics are absolute criteria for the efficiency of sugar production systems, since it is impossible to reach lower values under existing technology, quality of raw materials and other conditions. The content of the criteria of energy efficiency of TTC was stated and the system of coefficients was proposed: coefficient of total energy efficiency of the TTC, coefficient of energy efficiency of the system of heat supply of the technological processes and coefficients of energy efficiency of internal and external structures of the TTC. The proposed criteria provide an objective and thermodynamically correct characteristic of the TTC of different structures. The presented results of analysis of various measures for increasing the energy efficiency of sugar production show that only a gradual comprehensive reconstruction of an enterprise makes it possible to consistently reduce the FER consumption for technological needs, approaching the boundary values.

Представлена методика анализа эффективности использования топливно энергетических ресурсов (ТЭР) в сахарном производстве, основанная на использовании в качестве базы сравнения разработанной идеализированной схемы теплотехнологического комплекса (ТТК). Такая методика позволяет количественно оценивать уровень совершенства существующих и предлагаемых тепловых схем, а также влияние на их совершенство мероприятий по повышению энергетической эффективности. Путем идеализации технологических и энергетических процессов синтезированы гипотетический ТТК, для которого определены минимально возможные энергетические и энтропийные характеристики. При данных условиях рассчитан минимально возможный расход теплоты на реализацию технологических процессов по классической теплотехнологической схеме – 118,40 Мдж/т, "минимальный" общий рост энтропии от необратимости процессов ТТК – 314,68 кДж /(т·K) и минимальная комплексная величина удельного расхода условного топлива – 0,8 % до м. б. Определены характеристики, которые являются абсолютными критериями эффективности систем сахарного производства, поскольку по существующей технологии, качеством сырья и других условий достичь меньших значений практически невозможно. Также сформулировано содержание критериев энергетической эффективности ТТК и предложена система коэффициентов: коэффициент общей энергетической эффективности ТТК, коэффициент энергетической эффективности системы теплоснабжения технологических процессов и коэффициенты энергетической эффективности внутренней и внешней структур ТТК. Предложенные критерии обеспечивают объективную и термодинамически корректную характеристику ТТК различной структуры. Представленные результаты анализа различных мероприятий по повышению энергетической эффективности сахарного производства показывают, что только поэтапная комплексная реконструкция предприятия позволяет последовательно уменьшать расход ТЭР на технологические нужды, приближаясь к предельным значениям

Представлено методику аналізу ефективності використання паливно енергетичних ресурсів (ПЕР) у цукровому виробництві, що базується на використанні як бази порівняння розробленої ідеалізованої схеми теплотехнологічного комплексу (ТТК). Така методика дозволяє кількісно оцінювати рівень досконалості існуючих та пропонованих теплових схем, а також вплив на їх досконалість заходів з підвищення енергетичної ефективності. Шляхом ідеалізації технологічних та енергетичних процесів синтезовано гіпотетичний ТТК, для якого визначено мінімально можливі енергетичні та ентропійні характеристики. За даних умов розраховано мінімально можливу витрату теплоти на реалізацію технологічних процесів за класичною теплотехнологічною схемою – 118,40 Мдж/т; “мінімальне” загальне зростання ентропії від необоротності процесів ТТК – 314,68 кДж /(т·K); мінімальну комплексну величину питомих витрат умовного палива – 0,8 % до м. б. Визначені характеристики є абсолютними критеріями ефективності систем цукрового виробництва, оскільки за існуючою технологією, якістю сировини та інших умов досягти менших значень практично неможливо. Також сформульовано зміст критеріїв енергетичної ефективності ТТК й запропонована система коефіцієнтів: коефіцієнт загальної енергетичної ефективності ТТК, коефіцієнт енергетичної ефективності системи теплопостачання технологічних процесів і коефіцієнти енергетичної ефективності внутрішньої та зовнішньої структур ТТК. Запропоновані критерії забезпечують об’єктивну та термодинамічно коректну характеристику ТТК різної структури. Представлені результати аналізу різних заходів з підвищення енергетичної ефективності цукрового виробництва показують, що лише поетапна комплексна реконструкція підприємства дозволяє послідовно зменшувати витрату ПЕР на технологічні потреби, наближаючись до граничних значень