The author of the article analyzed the invariant interpretation of the essence of the concept "artistry" given by representatives of various science branches (psychology, pedagogy, art history, etc.). Having considered the functional orientation of the vocalist's concert and stage artistry, it becomes possible to recognize it as a phenomenon of art course phenomenon. It has been proven that the concert and stage artistry of a vocalist should be studied precisely from the standpoint of art history, and not only from the standpoint of psychology, pedagogy, and other fields of science. According to the existing paradigm, it is the researchers of art course studies who have the tools to determine the essence of this phenomenon, since they have a deep understanding of the characteristic features of the individual physiology of the vocalist's vocal apparatus. The physiology of the vocal apparatus affects the timbral and aesthetic coloring of the sound; builds the individual reflection in the process of transforming the singer into an imaginary artistic image of a musical work; creates "manners" of sound creation taking into account the logic of building melodic and rhythmic lines in flexible intonation and phrasal development; clarifies the specifics of the effect of emotogenic conditions on the work of the vocal apparatus, etc. The article describes the essence of the concept of "concert and stage artistry of a vocalist" from the point of view of art history. It has been found that the specified art phenomenon reflects the specificity of the internal transformation into an artistic image of a musical work and a universal system of communicative and regulatory stage movements aimed at convincingly strengthening the process of conveying the necessary information to listeners/spectators during a public performance. The mechanisms of manifestation of the vocalist's individual type of concert and stage artistry (irrational and expressive) are revealed from the standpoint of the psychological theory of empathy. The specifics of the definition of the "communicative core" of irrational and expressive types of the vocalist's concert and stage artistry are described, taking into account the individual features of his performance style.

Проаналізовано інваріантну інтерпретацію сутності поняття «артистизм» представниками різних галузей науки (психології, педагогіки, мистецтвознавства тощо). Розглянуто функціональну спрямованість концертно-сценічного артистизму вокаліста, яка надає змогу визнати його мистецтвознавчим феноменом. Доведено, що концертно-сценічний артистизм вокаліста доцільно вивчати саме з позицій мистецтвознавства, а не тільки з позицій психології, педагогіки та інших галузей науки, адже дослідники саме цієї галузі (мистецтвознавства) володіють інструментарієм визначення сутності означеного феномену на засадах поглибленого розуміння характерних особливостей індивідуальної фізіології голосового апарата вокаліста, яка призводять до тембрально-естетичного забарвлення звуку; його індивідуальної рефлексії у процесі перевтілення в уявний художній образ музичного твору; «манери» звукоутворення з урахуванням логіки побудови мелодикоритмічних ліній у гнучкому інтонаційно-фразовому розвиткові; специфіки дії емоціогенних умов на роботу голосового апарату тощо. Охарактеризовано сутність поняття «концертно-сценічний артистизм вокаліста» з позицій мистецтвознавства. З’ясовано, що означений мистецтвознавчий феномен відображає специфіку внутрішнього перевтілення в художній образ музичного твору і універсальну систему комунікативних та регулятивних сценічних рухів спрямованих на переконливе підсилення процесу донесення необхідної інформації до слухачів/глядачів під час прилюдного виступу. Розкрито механізми прояву індивідуального типу концертно-сценічного артистизму вокаліста (ірраціонального та експресивного) з позиції психологічної теорії емпатії. Описано специфіку визначення «комунікативного ядра» ірраціонального та експресивного типів концертно-сценічного артистизму вокаліста з урахуванням індивідуальних особливостей його виконавського стилю.