This article attempts to analyze the problem of social partnership in educational sphere, based on the results of the experiment of the People's Ukrainian Academy on the formation and development of social partnership as an effective factor in ensuring the stability and prospects of education. The demand for the idea of social partnership in educational sphere as an effective factor in ensuring stability and further development of educational systems has been substantiated. The potential of classical sociological theories in the study of social partnership is revealed, the main theoretical aspects of the implementation of social partnership in educational sphere are determined. The directions of the research developments of domestic scientists on the state and trends in the development of social partnership, reforming higher education based on the consolidation of efforts of stakeholders, technologies of social partnership, stakeholder relations, problems of trust in educational sphere are presented. The analysis of theoretical developments and practical implementation of intermediate results of research and experimental work within the framework of the experiment is presented. Attention is drawn to such types of social partnership in education, which define partnership as a system of relationships between the subjects of the educational process and the educational institution; partnership as a level of the organization of relations between an educational institution and external social structures. The effective principles of joint activities are highlighted such as: consistency; voluntariness; trust; interrelation and interdependence of actions of stakeholders; flexibility and mobility; continuity, common values. Organizational and coordinating forms of social partnership have been determined, which have already proven their effectiveness. Among them, the following can be found: a board of trustees, an advisory board on financial and investment issues, a resource center for social partnership at the regional level; resource center for social partnership on the basis of an educational institution; a council of partners of the educational institution. Priority directions for further implementation of the experiment have been determined.

Предпринята попытка проанализировать проблему социального партнерства в образовании, основываясь на результатах эксперимента Народной украинской академии по становлению и развитию социального партнерства как эффективного фактора обеспечения стабильности и перспектив образования. Обоснована востребованность идеи социального партнерства в образовании как эффективного фактора обеспечения стабильности и дальнейшего развития образовательных систем. Раскрыт потенциал классических социологических теорий в исследовании социального партнерства, определены основные теоретические аспекты реализации социального партнерства в образовании. Представлены направления исследовательских наработок отечественных ученых о состоянии и тенденциях развития социального партнерства, реформирования высшего образования на основе консолидации усилий заинтересованных сторон, технологий социального партнерства, стейкхолдер-отношений, проблем доверия к образованию. Подан анализ теоретических наработок и практической реализации промежуточных результатов исследовательско-экспериментальной работы в рамках эксперимента. Обращено внимание на такие виды социального партнерства в образовании, которые определяют партнерство как систему взаимоотношений между субъектами образовательного процесса и учреждением образования; партнерство как уровень организации отношений между образовательным учреждением и внешними социальными структурами. Выделены действенные принципы совместной деятельности: системности; добровольности; доверия; взаимосвязи и взаимообусловленности действий стейкхолдеров; гибкости и мобильности; преемственности, общих ценностей. Определены организационно-координационные формы социального партнерства, которые уже доказали свою эффективность. Среди них: попечительский совет, консультативный совет по финансовым и инвестиционным вопросам, ресурсный центр социального партнерства на уровне региона; ресурсный центр социального партнерства на базе учреждения образования; совета партнеров учреждения образования. Определены приоритетные направления дальнейшей реализации эксперимента.

Зроблено спробу проаналізувати проблему соціального партнерства в освіті, ґрунтуючись на результатах експерименту Народної української академії з становлення та розвитку соціального партнерства як ефективного чинника забезпечення стабільності та перспектив освіти. Обґрунтовано затребуваність ідеї соціального партнерства в освіті як ефективного чинника забезпечення стабільності й подальшого розвитку освітніх систем. Розкрито потенціал класичних соціологічних теорій у дослідженні соціального партнерства, позначено основні теоретичні аспекти реалізації соціального партнерства в освіті. Представлено напрямки дослідницьких візій вітчизняних науковців щодо стану та тенденцій розвитку соціального партнерства, реформування вищої освіти на основі консолідації зусиль зацікавлених сторін, технологій соціального партнерства, стейкхолдер-відносин, проблем довіри до освіти. Подано аналіз теоретичних напрацювань і практичної реалізації проміжних результатів дослідно-експериментальної роботи в рамках зазначеного експерименту. Зосереджено увагу на таких різновидах соціального партнерства в освіті, що визначають партнерство як систему взаємовідносин між суб’єктами освітнього процесу й закладом освіти; партнерство як рівень організації відносин між закладом освіти й зовнішніми соціальними структурами. Виокремлено дієві принципи спільної діяльності: системності; добровільності; довіри; взаємозв’язку і взаємообумовленості взаємодій стейкхолдерів; гнучкості й мобільності; наступності, спільних цінностей. Визначено організаційно-координаційні форми соціального партнерства, які вже довели свою ефективність. Серед них: опікунська рада, консультативна рада з фінансових та інвестиційних питань, ресурсний центр соціального партнерства на рівні регіону; ресурсний центр соціального партнерства на базі закладу освіти; ради партнерів закладу освіти. Визначено пріоритетні напрямки подальшої реалізації експерименту.