Professional periodicals have always been an important element of both professional communication and the system of continuous education and professional development of library professionals. Until 1919, there was no periodical published in Ukraine, which would highlight the current issues of library affairs. In the 20s and 30s of the XX century a significant number of periodicals were published, which were partially or fully revealed various issues of library construction in Ukraine. It was during this period that there was a surge in the development of librarianship as a science. At the same time, it is a period of total centralization, ideologization, planning, propaganda, rejection of generally recognized international trends, and orientation only on internal socio-political processes. Library periodicals of the first two decades of the Soviet era functioned in extremely difficult conditions, but on the pages of the periodicals, despite strict censorship, Ukrainian librarians tried to maintain the best traditions of the periodicals of leading Western countries. For many years, neither the dissidents nor the Sixties movement, who tried to defend historical justice and restore the free development of Ukrainian culture, mercilessly criticizing Marxist-Leninist ideas and the entire Soviet system, failed to change the situation. The study of Ukrainian specialized periodicals, the identification of their defining role in the development of Ukrainian librarianship, permanent informational support of scientific research, promotion of the heritage of culture and science in Ukraine and the world are extremely relevant in scientific, theoretical and practical aspects.

Професійна періодика завжди була важливим елементом як професійної комунікації, так і системи безперервної освіти та підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців. До 1919 р. в Україні періодичного видання, яке б висвітлювало актуальні питання бібліотечної справи, не функціонувало. У 20–30‑х рp. ХХ ст. було засновано значну кількість періодичних фахових видань, які частково або повністю розкривали різні питання бібліотечного будівництва в Україні. Саме у цей період відбувся сплеск розвитку бібліотекознавства як науки. Разом із цим – це був час тотальної централізації, ідеологізації, планування, пропаганди, несприйняття загальновизнаних міжнародних тенденцій, орієнтація лише на внутрішні суспільно-політичні процеси. Бібліотекознавча періодика перших двох десятиліть радянської доби функціонувала у надскладних умовах, але на сторінках часописів, незважаючи на жорстку цензуру, українські бібліотекознавці намагалися підтримувати кращі традиції часописів провідних західних країн. Упродовж багатьох років змінити ситуацію не вдалося ні дисидентам, ні шістдесятницькому руху, які намагалися відстоювати історичну справедливість, відновити вільний розвиток української культури, піддаючи нещадній критиці марксистсько-ленінські ідеї та загалом увесь радянський лад. Дослідження українських фахових періодичних видань, виявлення їх визначальної ролі у розвитку українського бібліотекознавства, сталому інформаційному супроводі наукових досліджень, пропагуванні надбань культури і науки в Україні та світі є надзвичайно актуальними у науково-теоретичному і практичному аспектах.