В этой статье исследованы и проанализированы две малоизвестные лекции 1932 гениального украинского кинорежиссера А. П. Довженко в Московском государственном институте кинематографии (Высший государственный институт кинематографии, Всесоюзный государственный институт кинематографии, ныне Всероссийский государственный университет кинематографии им. С. А. Герасимова), приведены причины проведения этих лекций в Московском государственном институте кинематографии, а не в Киевском государственном институте кинематографии (Всеукраинский государственный институт кинематографии, Киевский государственный институт киноинженеров); упомянуто о взаимосвязи его творческой деятельности в отечественном кинематографе в качестве режиссера художественных фильмов и педагогической деятельности как ведущего украинского наставника творческой молодежи.

In this article, two little-known lectures of 1932 of the genius Ukrainian film director and script writer Oleksandr P. Dovzhenko in the Moscow State Institute of Cinematography (Higher State Institute of Cinematography, All-Union State Institute of Cinematography, now the All-Russian State University of Cinematography named after S. A. Gerasimov) were investigated and analised; the reasons for conducting these lectures in Moscow State Institute of Cinematography and not in the Kyiv State Institute of Cinematography (All-Ukranian State Institute of Cinematography, Kyiv State Institute of Film Engineers) were given; the relationship of his creative activity in domestic cinema as a director of feature films and pedagogical activities as a leading Ukrainian mentor of creative youth were mentioned.

У цій статті досліджено та проаналізовано дві маловідомі лекції 1932 року геніального українського кінорежисера О. П. Довженка у Московському державному інституті кінематографії (Вищий державний інститут кінематографії, Всесоюзний державний інститут кінематографії, нині Всеросійський державний університет кінематографії ім. С. А. Герасимова); наведено причини проведення цих лекцій у Московському державному інституті кінематографії, а не в Київському державному інституті кінематографії (Всеукраїнський державний інститут кінематографії, Київський державний інститут кіноінженерів); згадано про взаємозв’язок його творчої діяльності у вітчизняному кінематографі в якості режисера художніх фільмів та педагогічної діяльності як провідного українського наставника творчої молоді