Purpose: to conduct a comparative analysis of the level of special physical fitness of judokas of different qualifications. Material and methods. The following methods were used to solve the tasks of the research: the analysis of scientific and methodical information, sources of the Internet and generalization of the best practical experience, pedagogical testing, timing, methods of mathematical statistics. The pedagogical study involved 24 judokas. The participants were divided into two groups: group 1 – 12 qualified sportsmen (qualification: 1st category, KMSU; age: 19,11±1,97 years); group 2 – 12 highly qualified sportsmen (qualification: MSU, MSUMC; age: 26,07±3,17 years). Results: the scientific analysis of methodical information, sources of the Internet and the best practical experience allowed to define that for testing of special physical fitness of judokas it is necessary to conduct tests on high-speed-power and coordination abilities, power and special endurance. The results of testing the special physical qualities of judokas made it possible to establish that the performance of highly skilled athletes is higher than that of skilled ones in all tests: «running for 100 meters» by 7 %; «flexion-extension of arms in a lying position in 20 seconds» by 12 %; «pulling up on a crossbar in 20 seconds» by 14 %; «long jump from a place» by 10 %; «pulling up on a crossbar» by 15 %; «flexion-extension of arms in a lying position» by 13 %; «squats with a partner of equal weight» by 21 %; «hanging on bent arms» by 19 %; «running on a wrestling «bridge» around the head 5 times to the right and left» by 5 %; «10 flips in both directions through a partner standing in the floor» by 4 %; «throws of a partner with a turn at speed for 1 min» by 16 %; «uchi-komi at speed (without separation of the partner's legs from the tatami) for 1 min» by 12 %. It is established that indicators of coefficient of variation V on all control tests at highly skilled sportsmen are higher, than at less skilled, it is explained by that at highly skilled judokas the training process is more individual and in a number of indicators of special physical fitness indicators of coefficient of variation V reach very high differences. Conclusions. The pedagogical testing of special physical fitness of qualified and highly skilled judokas was carried out. The results of testing showed that indicators of special physical fitness in highly skilled judokas are significantly better (p<0,05) than in skilled judokas in tests characterizing high-speed and power qualities, special and power endurance, the value of t ranges from 2,09 to 2,65. Statistically unreliable (p>0,05) were indicators in control tests characterizing coordination abilities.

Мета: провести порівняльний аналіз рівня спеціальної фізичної підготовленості дзюдоїстів різної кваліфікації. Матеріал та методи. Для вирішення завдань дослідження використовувалися наступні методи: аналіз науково-методичної інформації, джерел Інтернету і узагальнення передового практичного досвіду, педагогічне тестування, хронометрування, методи математичної статистики. В педагогічному досліджені взяли участь 24 дзюдоїсти. Учасники були поділені на дві групи: 1 група – 12 кваліфікованих спортсменів (кваліфікація: 1 розряд, КМСУ; вік: 19,11±1,97 років); 2 група – 12 висококваліфікованих спортсменів (кваліфікація: МСУ, МСУМК; вік: 26,07±3,17 років). Результати: науковий аналіз методичної інформації, джерел Інтернету та передового практичного досвіду дозволив визначити, що для тестування спеціальної фізичної підготовленості дзюдоїстів потрібно проводити тести з швидкісно-силових і координаційних здібностей, силової та спеціальної витривалості. Результати тестування спеціальних фізичних якостей дзюдоїстів дали можливість встановити, що показники у висококваліфікованих спортсменів вищи, ніж у кваліфікованих у всіх тестах: «біг на 100 м» на 7 %; «згинання-розгинання рук в упорі лежачи за 20 с» на 12 %; «підтягування на перекладині за 20 с» на 14 %; «стрибок у довжину з місця» на 10 %; «підтягування на перекладині» на 15 %; «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» на 13 %; «присідання з партнером рівної ваги» на 21 %; «вис на зігнутих руках» на 19 %; «забігання на борцівському «мосту» навколо голови 5 разів вправо і вліво» на 5 %; «10 перекидів в обидва боки через партнера стоячого в партері» на 4 %; «кидки партнера підворотом на швидкість за 1 хв» на 16 %; «учі-комі на швидкість (без відриву ніг партнера від татамі) за 1 хв» на 12 %. Встановлено, що показники коефіцієнту варіації V по всім контрольним тестам у висококваліфікованих спортсменів вищі, ніж у менш кваліфікованих, пояснюється це тим, що у висококваліфікованих дзюдоїстів тренувальний процес більш індивідуальний й у ряді показників спеціальної фізичної підготовленості показники коефіцієнту варіації V досягають дуже високих відмінностей. Висновки. Було проведено педагогічне тестування спеціальної фізичної підготовленості у кваліфікованих і висококваліфікованих дзюдоїстів. Результати тестування показали, що показники спеціальної фізичної підготовленості у висококваліфікованих дзюдоїстів достовірно краще (p<0,05), ніж у кваліфікованими дзюдоїстів в тестах, які характеризують швидкісно-силові якості, спеціальну та силову витривалість, значення t коливається від 2,09 до 2,65. Статистично недостовірними (p>0,05) були показники у контрольних тестах, які характеризують координаційні здібності.