The object of this research is creative human capital. In the context of digitalization, creative human capital enhances the competitiveness of the national economy. This requires the creation of favorable conditions in countries for the formation and development of creative abilities among carriers of human capital. Creative human capital acquires special significance and additional value in the context of the spread of the use of digital technologies in business and production processes. It is creative human capital that creates added value through the ability to innovate. These processes are responsible for the growth in the need for creative skills of human capital. Therefore, in this work, using the example of Ukraine, the place of the country in the global dimension is determined in terms of the level of development of creative human capital in the context of the digitalization of the economy. To compare the national economy with other countries for the formation of creative human capital and the level of favorable environment for its development, the data of the Talent Competitiveness Index were used. The definition of a country in the global digital landscape is based on the use of the author's typology of employment, identifies five types depending on the combination of creative and digital skills in the labor process. In order to interpret the data obtained, the assessment of employment is coupled with the results of an expert survey. The survey involved 108 experts representing various aspects of social and labor relations: employees, employers, authorities. The results of the expert survey showed the existing demand in the national labor market for human capital, which has mastered creative and digital skills and combines in the labor process. A serious challenge for the national economy is the imbalance in the labor and education markets; it turns out to be in the demand for human capital with creative skills and the backwardness of the education market with the training of relevant specialists. An important direction of strategizing the development of the national economy is determined by balancing the labor market and education through strengthening the focus of the formal education system on the formation of creative skills. Application of the proposed approach to defining the country in the global digital landscape is a convenient tool for monitoring the level and dynamics of the country's creative capital development, the results of which can be used in developing a national development strategy.

Объектом данного исследования является креативный человеческий капитал. В условиях цифровизации креативный человеческий капитал усиливает конкурентоспособность национальной экономики. Это требует создания благоприятных условий страны для формирования и развития креативных способностей у носителей человеческого капитала. Особое значение и дополнительную ценность приобретает креативный человеческий капитал в условиях распространения использования цифровых технологий в бизнес- и производственных процессах. Именно креативный человеческий капитал создает дополнительную ценность благодаря способности производить инновации. Названные процессы обусловливают рост потребности в креативных навыках человеческого капитала. Поэтому в данной работе на примере Украины определено место страны в глобальном измерении за уровнем развития креативного человеческого капитала в условиях цифровизации. Для сравнения национальной экономики с другими странами за формированием креативного человеческого капитала и уровнем благоприятности среды его развития использованы данные Индекса конкурентоспособности талантов. Определение страны в глобальном цифровом ландшафте основывается на использовании авторской типологии занятости, которая выделяет пять типов в зависимости от сочетания в процессе труда креативных и цифровых навыков. С целью интерпретации полученных данных оценка занятости сопряжена с результатами экспертного опроса. К опросу было привлечено 108 экспертов, представляющих различные стороны социально-трудовых отношений: работники, работодатели, органы власти. Результаты экспертного опроса показали, что существует спрос на национальном рынке труда на человеческий капитал, который овладел креативными и цифровыми навыками и сочетает в процессе труда. Серьезным вызовом для национальной экономики является разбалансированность рынков труда и образования, что выражается в наличии спроса на человеческий капитал с креативными навыками и отставанием рынка образования в подготовке соответствующих специалистов. Важным направлением стратегирования развития национальной экономики является сбалансирование рынка труда и образования через усиление направленности системы формального образования на формирование креативных навыков. Применение предложенного подхода определения страны в глобальном цифровом ландшафте является удобным инструментом для мониторинга уровня и динамики развития креативного капитала страны, результаты которого можно использовать при разработке национальной стратегии развития.

Об'єктом даного дослідження є креативний людський капітал. В умовах цифровізації креативний людський капітал посилює конкурентоспроможність національної економіки. Це потребує створення сприятливих умов в країни для формування та розвитку креативних здібностей у носіїв людського капіталу. Особливого значення та додаткової цінності набуває креативний людський капітал в умовах поширення використання цифрових технологій у бізнес- та виробничих процесах. Саме креативний людський капітал створює додаткову цінність завдяки здатності продукувати інновації. Названі процеси зумовлюють зростання потреби в креативних навичках людського капіталу. Тому в даній роботі на прикладі України визначено місце країни в глобальному вимірі за рівнем розвитку креативного людського капіталу в умовах цифровізації економіки. Для порівняння національної економіки з іншими країнами за формуванням креативного людського капіталу та рівнем сприятливості середовища його розвитку використано дані Індексу конкурентоспроможності талантів. Визначення місця країни в глобальному цифровому ландшафті ґрунтується на використанні авторської типології зайнятості, яка виокремлює п’ять типів в залежності від поєднання в процесі праці креативних та цифрових навичок. З метою інтерпретації отриманих даних оцінка зайнятості поєднана з результатами експертного опитування. До опитування було залучено 108 експертів, які представляють різні сторони соціально-трудових відносин: працівники, роботодавці, органи влади. Результати експертного опитування засвідчили наявний попит на національному ринку праці на людський капітал, який опанував креативні та цифрові навички та поєднує в процесі праці. Серйозним викликом для національної економіки є розбалансованість ринків праці та освіти, що виявляється в попиті на людський капітал з креативними навичками та відставанні ринку освіти з підготовкою відповідних фахівців. Важливим напрямом стратегування розвитку національної економіки визначено збалансування ринку праці та освіти через посилення спрямованості системи формальної освіти на формування креативних навичок. Застосування запропонованого підходу визначення місця країни в глобальному цифровому ландшафті є зручним інструментом для моніторингу рівня та динаміки розвитку креативного капіталу країни, результати якого можна використовувати при розробці національної стратегії розвитку.