The Purpose of the article given work there is realizations to the universality of P.Hindemith in context of non-racionalistic trend to cultural orientation to the most Latest history, which has selected as far back as end XIX ct. P.Valéry as "system Leonardo da Vinchi", swept away phenomenal association scientific and artistic thinking, which in principal differed at New time. Accordingly, contributed correction in the musicogy description of the works of Hindemith, in which classical mimesis of european artistic thinking finely intertwined with high abstraction mathematically-astronomical importances. Methdological base of the work is intonation approach of the school B.Asafiev in Ukraine with inherent him linguistics- culturology aspect of the interpretation musicology method, with handhold on analyst-structured principle and handhold on comparative stylistic features, hermeneutics-interpretation forshortening of the music semiotics " intonation dictionary of the epoch" on Asafiev and further developments in work A.Sokol, E. Markova and others. Scientific novelty of the work by deterministic originality of the approach from concept "systems Leonardo da Vinci" to cоnkrеtеness of the works of Hindemith, for the first time in Ukrainian musicology is realized analysis of the row of the making the composer, as well as his Sonata for contrabass of the with position, declared "systems". Conclusions. Made analysis of the works of Hindemith finds the projection on music senses-structures new universality to composer personalities: theoretical completeness total creative product has given author original defines the line conceptual art in his total works. This characteristic implantationess in artistic structure of abstraction allegorical of mystery ideas most brightly comes to light in opera "Harmony of the world" and in diffusion type is presented as introduction in artistic product of the "primitinism block" - in contrabass Sonata. New universality of music expressiveness beside P. Hindemith translates the theatrical creative activity and theatrical type of expressions in the instrumental composition in a plan outside of-passionate allegorical character and manifest didactics in opera and didactic orientation "serious play" in instrumental creative activity.

Целью работы есть осознания универсализма П.Хиндемита в контексте арационалистических тенденций культурной ориентации Новейшей истории, которую выделил еще в конце ХІХ в. П.Валери как «систему Леонардо да Винчи», отметив феноменомальное объединение научного и художественного мышления, которые принципиально различались в Новое время. Соответственно, внесенные коррекции в музыковедческие описания произведений Хиндемита, в которых классический мимезис европейского художественного мышления тонко переплетался с высокой абстракцией математически-астрономических значений. Методологической основой работы является интонационный подход школы Б.Асафьєва в Украине с присущей ему лингвистико-культурологическим аспектом трактовки музыковедческого метода, с опорой на аналитико-структурный принцип и опорой на сравнительные стилистические характеристики, герменевтично-интерпретационный ракурс музыкальной семиотики «интонационного словаря эпохи» по Асафьеву и дальнейших разработок в работах А.Сокола, Е. Марковой и др. Научная новизна работы детерминирована оригинальностью подхода от концепции «системы Леонардо да Винчи» к конкретике произведений Хиндемита, впервые в украинском музыковедении осуществлен анализ ряда произведений композитора, а также его контрабасовой Сонаты с позиций заявленной «системы». Выводы. Виполненный анализ произведений Хиндемита обнаруживает проекцию на музыкальные смыслы-структуры нового универсализма композиторской личности: теоретическая выстроенность совокупной творческой продукции данного автора своеобразно определяет черты концептуального искусства в его итоговых произведениях. Это свойство вмонтированности в художественную структуру абстракций аллегорической мистериальности наиболее ярко обнаруживается в опере «Гармония мира» и в более опосредствованном виде представлено как внедрение в художественный продукт «примитивистского блока» - в контрабасовой Сонате. Новый универсализм музыкальной выразительности у П. Хиндемита переводит театральное творчество и театрализованность выражения в инструментальных композициях в план вне-патетической аллегоричности и самозначимой дидактичности в опере и дидактической же ориентированности «серьезной игры» в инструментальном творчестве.

Метою роботи є усвідомлення універсалізму П.Хіндеміта в контексті араціоналістичних тенденцій культурної орієнтації Новітньої історії, яку виділив ще у кінці ХІХ ст. П.Валері як «систему Леонардо да Вінчі», відмітивши феноменомальне поєднання наукового і мистецького мислення, які принципово розрізнялися в Новий час. Відповідно, внесені корекції в музикознавчі описи творів Хіндеміта, в яких класичний мімезис європейського мистецького мислення тонко переплітався з високою абстракцію математично-астрономічних значень. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б.Асафьєва в Україні із властивим йому лінгвистико-культурологічним аспектом трактування музикознавчого методу, з опорою на аналітико-структурний принцип і опорою на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики «інтонаційного словника епохи» за Асафьєвим і подальших розробок в працях О.Сокола, О Маркової та ін. Наукова новизна роботи детермінована оригінальністю підходу від концепції «системи Леонардо да Вінчі» до конкретики творів Хіндеміта, вперше в українському музикознавстві здійснений аналіз ряду творів композитора, а також його контрабасової Сонати з позицій заявленої «системи». Висновки. Виконанний аналіз творів Хіндеміта виявляє проекцію на музично смислові-структури нового універсалізму композиторської особистості: теоретична вибудуваність сукупної творчої продукції даного автора своєрідно визначає риси концептуального мистецтва в його підсумкових творах. Ця властивість вмонтованості в художню структуру абстракцій алегоричної містеріальності найбільш яскраво виявляється в опері «Гармонія світу» і в більш опосередкованому вигляді представлено як впровадження в художній продукт «примітивістської блоку» - в контрабасовій Сонаті. Новий універсалізм музичної виразності у П. Хіндеміта переводить театральну творчість і театралізованість вираження в інструментальних композиціях в план поза-патетичної алегоричності і самозначущої дидактичності в опері і дидактичної ж орієнтованості «серйозної гри» в інструментальній творчості.