The purpose. The aim of scientific research is to deepen the methodological foundation regarding the essence of knowledge as a source of the enterprise intellectualization and the innovative enterprise intellectual potential effective use ensuring priority. Methodology. The methodological basis of the study consists of: knowledge-based economy theories; entrepreneurship, institutionalism; microeconomic theory of knowledge management; knowledge transformation theories, obtaining new knowledge; of self-learning organization concept. General scientific and formal-logical methods of comparison, analysis, synthesis, abstraction, as well as historical, genetic, linguistic, hermeneutic and heuristic research methods are used. Results. The article is devoted to the justification of the theoretical and methodological principles regarding the essence, place and role of knowledge as the enterprise intellectualization source and the priority of ensuring the innovative enterprises intellectual potential effective use in order to develop their competitive advantages in the knowledge-based economy paradigm. The main stages that change the role of knowledge in society are characterized. Emphasis is placed on the fact that the enterprise can face active competition only if the intellectual component of its resource portfolio is improved. In this context, the information revolution caused new requirements for economic knowledge, and not so much for their volume, but for quality, that reflects the imperatives of progressive, highly moral management. Accordingly, the “center of gravity” of the modern reproduction process objectively shifts from the sphere of market economic transactions to the knowledge reproduction economic space of a high moral and creative level. Modern approaches to understanding information and knowledge are considered, and their comprehensive characteristics are given. The relationship between the categories “data”, “information” and “knowledge” is studied. A new essence understanding of categories “knowledge” and “enterprise intellectualization” is proposed. The knowledge types in the context of epistemological approach are singled out. Scientific novelty. The methodological knowledge essence basis is developed in the work. A classification of knowledge is proposed for better explicit and hidden knowledge management effectiveness differentiation and increasing in the context of innovative development is proposed. Practical significance of the obtained results. The author's developments and recommendations can be used for the purpose of managing the enterprise intellectual potential in order to increase the economic added value due to the generation of organizational knowledge.

Мета. Метою наукової розвідки є поглиблення методологічного підґрунтя щодо сутності знань як джерела інтелектуалізації підприємства та пріоритету забезпечення ефективного використання інтелектуального потенціалу інноваційно активних організаційних утворень. Методика. Методологічну основу дослідження складають: теорії економіки, заснованої на знаннях; підприємництва, інституціоналізм; мікроекономічна теорія управління знаннями; теорії перетворення знань, отримання нових знань; концепція самонавчальної організації. Використано загальнонаукові та формально-логічні методи порівняння, аналізу та синтезу, абстрагування, а також історичний, генетичний, лінгвістичний, герменевтичний і евристичний методи дослідження. Результати. Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад щодо сутності, місця й ролі знань як джерела інтелектуалізації підприємства та пріоритету забезпечення ефективного використання інтелектуального потенціалу інноваційних підприємств з метою розвитку їх конкурентних переваг в парадигмі економіки, заснованої на знаннях. Охарактеризовані основні етапи, які змінили роль знань у суспільстві. Акцентовано на тому, що підприємство може протистояти активній конкуренції тільки за умови вдосконалення інтелектуального компонента свого ресурсного портфеля. У цьому контексті інформаційна революція обумовила нові вимоги до економічних знань, причому не стільки до їхнього обсягу, скільки до якості, що відображає імперативи прогресивного, високоморального господарювання. Відповідно, «центр тяжіння» сучасного відтворювального процесу об’єктивно зміщується зі сфери ринкових економічних трансакцій в бік економічного простору відтворення знань високого морально-творчого рівня. Розглянуті сучасні підходи щодо розуміння інформації та знання, подано їх вичерпну характеристику. Досліджений взаємозв’язок категорій «дані», «інформація» та «знання». Запропоноване нове розуміння сутності категорій «знання» та «інтелектуалізація підприємства». Виокремлено види знань в контексті епістемологічного підходу. Наукова новизна. У роботі розвинуте методологічне підґрунтя сутності знань. Запропонована класифікація знань задля кращої диференціації та підвищення ефективності управління явними та прихованими знаннями в контексті інноваційного розвитку. Практична значимість одержаних результатів. Розробки та рекомендації автора можуть бути використані з метою управління інтелектуальним потенціалом підприємства задля збільшення економічної доданої вартості за рахунок генерування організаційних знань.