The article analyzes the provisions of international legal acts on the protection of the rights of persons with disabilities in situations of risk (the Convention on the Rights of Persons with Disabilities of 2006, the Charter on inclusion of persons with disabilities in humanitarian action of 2016, UN Security Council resolutions, etc.) It is indicated that the Convention on the Rights of Persons with Disabilities has changed the approach to disability: persons with disabilities are recognized not as objects of medical care and charity, but as holders of rights; this human rights-based approach to disability requires a new understanding of international humanitarian law, refugee law and emergency response mechanisms for persons with disabilities. The factors that increase the vulnerability of persons with disabilities in risk situations are identified, such as: the difficulty of self-evacuation; inaccessibility of information about evacuation routes, shelters and safe places, humanitarian assistance, warnings due to sensory impairments (blindness, hearing impairment) etc. The gaps in the national legal framework in this area are highlighted, in particular: the lack of specific measures to ensure the safety of persons with disabilities and various health disorders in risk situations; the lack of simultaneous visual and voice warning systems in public places and services; the lack of emergency accommodation for persons with disabilities; the lack of periodic risk assessments and measures to collect disaggregated data to identify and eliminate specific risks etc. The author highlights the measures aimed at ensuring the rights of persons with disabilities in risk situations: promoting the protection of persons with disabilities in conflict-affected areas, including their evacuation; taking into account the needs of persons with disabilities in evacuation plans and ensuring their accessibility; ensuring that the needs of persons with disabilities are fully taken into account in the provision of humanitarian assistance; providing persons with disabilities with access to emergency accommodation in risk situations, etc.

У статті проаналізовано положення міжнародно-правових актів щодо захисту прав осіб з інвалідністю в ситуаціях ризику (Конвенція про права осіб з інвалідністю 2006 р., Хартія про врахування особливих потреб осіб з інвалідністю у рамках гуманітарної діяльності 2016 р., резолюції Ради Безпеки ООН тощо). Вказано, що Конвенція про права осіб з інвалідністю 2006 р. змінила підхід до інвалідності: інваліди визнаються в ній не як об’єкт медичного догляду та благодійності, а як носії прав; такий підхід до інвалідності, що базується на правах людини, вимагає нового розуміння норм міжнародного гуманітарного права, права біженців та механізмів реагування на надзвичайні ситуації стосовно осіб з інвалідністю. Визначено фактори, які посилюють вразливість осіб з інвалідністю в ситуаціях ризику, як-от: складність самостійної евакуації; недоступність інформації про евакуаційні маршрути, притулки та безпечні місця, гуманітарну допомогу, попередження через сенсорні порушення (сліпота, порушеннями слуху) тощо. Висвітлено прогалини національної правової бази в цій сфері, зокрема: відсутність конкретних заходів щодо безпеки осіб з інвалідністю та різними порушеннями здоровʼя в ситуаціях ризику; відсутність систем одночасного візуального і голосового оповіщення у громадських місцях та службах; відсутність місць для екстреного розміщення осіб з інвалідністю; відсутність періодичних оцінок ризиків та заходів щодо збору дезагрегованих даних з метою виявлення і усунення конкретних ризиків тощо. Виокремлено заходи, спрямовані на забезпечення прав осіб з інвалідністю в ситуаціях ризику: сприяння захисту осіб з інвалідністю, які знаходяться в районах, охоплених конфліктом, включаючи їх евакуацію; урахування потреб осіб з інвалідністю в планах евакуації та забезпечення їх доступності; забезпечення всебічного врахування потреб осіб з інвалідністю у рамках надання гуманітарної допомоги; надання особам з інвалідністю доступу до екстреного розміщення в ситуаціях ризику тощо.