The aim of our study was to identify factors affecting the in vitro release of diclofenac sodium (DS) from hypromellose-based gels (HPMC). Materials and methods. Gels with HPMC and liquids without HPMC were studied by viscosity-rotating viscometer method and spin probe electron paramagnetic resonance spectroscopy. Rheograms were used to determine the flow behavior and the apparent viscosity, and the EPR spectra were used to determine the rotational correlation time (τ–1) of the dissolved spin probes. The in vitro release tests were performed using vertical diffusion cells according to a validated procedure. The assay of DS and isopropyl alcohol (IPA) in the receptor medium was performed by high performance liquid chromatography (HPLC) and gas chromatography (GC) according to validated procedures, and the water content was determined using semi-micro method. Results. The apparent viscosity of the gels increased with increasing HPMC content and depended on the HPMC grade. The high apparent viscosity of the gels did not affect the values of τ–1 of the dissolved spin probes. In viscous gels and Newtonian fluids, the composition of which corresponded to the dispersion medium of gels, the values of τ–1 were identical and were in the range of rapid rotation, which is a prerequisite for similar and rapid release of the dissolved substances from gels and liquids. It was shown that the HPMC-based gel and Newtonian liquid without HPMC in terms of in vitro release parameters DS and IPA were equivalent. During in vitro testing the release of dissolved DS increased with increasing its concentration in the gel and depended on the dispersed state of DS. When the content of IPA was changed from 45.0 % to 22.5 %, the water absorption by the gel and the release of IPA decreased, and the release of DS increased, which was due to the decrease in the solubility of DS in the gel. Conclusions. HPMC, which provided high apparent viscosity of the gels, did not affect the value of τ–1 of the dissolved spin probes and the in vitro release of DS from the gels. The gel and Newtonian liquid were equivalent in terms of in vitro release of DS and IPA. The release of DS altered proportionally with the concentration of DS and depended on its dispersed state. As the content of IPA decreased, the release of IPA decreased, but the release of DS increased because of the decrease in the solubility of the DS in the gel

Цель. Определить факторы, влияющие на высвобождение in vitro диклофенака натрия (DS) из гелей на основе гипромеллозы (HPMC). Материалы и методы. Исследовали гели на основе HPMC и жидкости без HPMC методами ротационной вискозиметрии и спиновых зондов. По реограммам определяли тип течения и кажущуюся вязкость, а по спектрам электронного парамагнитного резонанса (ЭПР) – время корреляции вращательной диффузии (τ–1) растворённых спиновых зондов. Испытания по высвобождению in vitro проводили с использованием вертикальных диффузионных камер по валидированной методике. Содержание DS и изопропилового спирта (IPА) в диализате определяли соответственно методами высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) и газовой хроматографии (ГХ) по валидированным методикам, а содержание воды – полумикрометодом. Результаты. Кажущаяся вязкость гелей увеличивается с повышением содержания HPMC и зависит от марки HPMC. Высокая кажущаяся вязкость гелей не влияет на значения τ–1 растворённых в них спиновых зондов. В вязких гелях и ньютоновских жидкостях, соответствующих по составу дисперсионной среде гелей, значения τ–1 идентичны и находятся в области быстрых вращений, что является предпосылкой для одинакового и быстрого высвобождения in vitro растворённых веществ из гелей и жидкостей. Показано, что гель на основе НРМС и ньютоновская жидкость без НРМС по параметрам высвобождения in vitro DS и IPA являются эквивалентными. Высвобождение in vitro растворённого DS возрастает при повышении его концентрации в геле и зависит от дисперсного состояния DS. Если содержание ІРА изменяется от 45,0 % до 22,5 %, абсорбция воды гелем и высвобождение ІРА уменьшаются, а высвобождение DS возрастает, что связано с понижением растворимости DS в геле. Выводы. НРМС, обеспечивающая высокую кажущуюся вязкость гелей, не влияет на значения τ–1 растворённых спиновых зондов и на высвобождение in vitro DS из гелей. Гель и ньютоновская жидкость по высвобождению in vitro DS и ІРА эквивалентны. Высвобождение DS пропорционально изменяется с концентрацией DS и зависит от его дисперсного состояния. С уменьшением содержания ІРА высвобождение ІРА снижается, а высвобождение DS возрастает, что связано с понижением растворимости DS в геле.

Мета. Визначити фактори, що впливають на вивільнення in vitro диклофенаку натрію (DS) з гелів на основі гіпромелози (HPMC). Матеріали та методи. Досліджували гелі на основі HPMC і рідини без HPMC методами ротаційної віскозиметрії та спінових зондів. За реограмами визначали тип течії й уявну в’язкість, а за спектрами електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) – час кореляції обертальної дифузії (τ–1) розчинених спінових зондів. Випробування з вивільнення in vitro проводили з використанням вертикальних дифузійних камер за валідованою методикою. Вміст DS і ізопропілового спирту (IPА) в діалізаті визначали відповідно методами високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) і газової хроматографії (ГХ) за валідованими методиками, а вміст води – напівмікрометодом. Результати. Уявна в’язкість гелів збільшується з підвищенням вмісту HPMC і залежить від марки HPMC. Висока уявна в’язкість гелів не впливає на значення τ–1 розчинених в них спінових зондів. У в’язких гелях і ньютонівських рідинах, що за складом відповідають дисперсійному середовищу гелів, значення τ–1 ідентичні й знаходяться в області швидких обертань, що є передумовою для однакового та швидкого вивільнення in vitro розчинених речовин з гелів і рідин. Показано, що гель на основі НРМС і ньютонівська рідина без НРМС за параметрами вивільнення in vitro DS і IPА є еквівалентними. Вивільнення in vitro розчиненого DS зростає при підвищенні його концентрації в гелі і залежить від дисперсного стану DS. Якщо вміст ІРА змінюється від 45,0 % до 22,5 %, абсорбція води гелем і вивільнення ІРА зменшуються, а вивільнення DS зростає, що пов’язано зі зниженням розчинності DS в гелі. Висновки. НРМС, що забезпечує високу уявну в’язкість гелів, не впливає на значення τ–1 розчинених спінових зондів і на вивільнення in vitro DS з гелів. Гель й ньютонівська рідина за вивільненням in vitro DS та ІРА є еквівалентними. Вивільнення DS пропорційно змінюється з концентрацією DS і залежить від його дисперсного стану. Зі зменшенням вмісту ІРА вивільнення ІРА знижується, а вивільнення DS зростає, що пов’язано зі зниженням розчинності DS в гелі.