Aim of research. Determine moisture availability for oilseed crops, depending on the method of basic soil cultivation and use of growth stimulants. Methods of research. Studies on the effect of basic soil cultivation in combination with the use of growth stimulants on moisture availability and yields of sunflower and flax were conducted in 2011-2013 on the fields of the Institute of Oilseed Crops of NAAS. Research subjects were Kamenyar sunflower hybrid and Vodogray flax variety. Methods of basic soil cultivation: regular plowing (PLN-3-35 at a depth of 22-25 cm), low-till plowing (KLD-3,0 to a depth of 22-25 cm, PKN-3.6 to a depth of 16-18 cm, KSHN-5,6 «Resident» to a depth of 14-16 cm), surface plowing (BDT-7 at a depth of 10-12 cm). Growth stimulants: Agrobak Plus and Rostkoncentrat. Results. Influence of the basic soil cultivation methods in combination with use of growth stimulants on the moisture availability of sunflower and flax under the Steppe of Ukraine conditions was established. Reserves of productive moisture for the time of sowing, depending on the method of basic soil cultivation, were: in the meter layer (0-100 cm) 125.1-133.0 mm or 90.0-95.7% of the average perennial indicators; in a one-and-a-half meter layer (0-150 cm) 168.8-173.8 mm or 78.9-81.2%. Smaller accumulation of moisture in a one-and-a-half meter layer of soil is due to the fact that during the Autumn/Winter/early Spring period, the amount of precipitation was insufficient for penetrating deeper layers. The lowest ratio of water consumption was recorded for sunflower - 1046 m3/t for low-till plowing with PKN-3,6, and for flax – 1606 m3/t for regular plowing. The least effective way moisture was used by sunflower and flax was with surface plowing. Ratio of water consumption in that case increased by 191 and 369 m3/t, respectively. Conclusions. The most effective way moisture was used by sunflower in basic soil cultivation with PLN-4-35 (regular plowing) and PKN-3.6 (low-till plowing), by flax with PLN-4,35 (regular plowing). Use of growth stimulants contributed to a more rational use of productive moisture.

Цель. Определить влагообеспеченность масличных культур в зависимости от способа основной обработки почвы и применения стимуляторов роста. Методы. Исследования по изучению влияния способов основной обработки почвы в сочетании с применением стимуляторов роста на влагообеспеченность и урожайность подсолнечника и льна масличного проводились в 2011-2013 годах на полях Института масличных культур НААН. Объектами исследований были гибрид подсолнечника Каменяр и сорт льна масличного Водограй. Способы основной обработки почвы: вспашка (ПЛН-3-35 на глубину 22-25 см), безотвальные (КЛД-3,0 на глубину 22-25 см, ПКН-3,6 на глубину 16-18 см, КШН-5,6 «Резидент» на глубину 14-16 см), поверхностный (БДТ-7 на глубину 10-12 см). Стимуляторы роста: Агробак плюс и Ростконцентрат. Результаты. Установлено влияние способов основной обработки почвы в сочетании с применением стимуляторов роста на влагообеспеченность посевов подсолнечника и льна масличного в условиях Степи Украины. Запасы продуктивной влаги на время посева в зависимости от способа основной обработки почвы составили: в метровом слое (0-100 см) 125,1-133,0 мм или 90,0-95,7 % от среднемноголетних показателей; в полутораметровом слое (0-150 см) 168,8-173,8 мм или 78,9-81,2 %. Меньшее накопление влаги в полутораметровом слое почвы связано с тем, что за осенне-зимне-ранневесенний период выпадало недостаточное для проникновения в более глубокие слои количество осадков. Наименьший коэффициент водопотребления отмечен у подсолнечника – 1046 м3/т по безотвальной обработке ПКН-3,6, а у льна – 1606 м3/т по вспашке. Наименее эффективно влага использовалась посевами подсолнечника и льна по поверхностной обработке почвы. Коэффициент водопотребления при этом увеличился на 191 и 369 м3/т соответственно. Выводы. Наиболее эффективно влага использовалась посевами подсолнечника по основной обработке почвы орудиями ПЛН-4-35 (вспашка) и ПКН-3,6 (безотвальная), льна масличного орудием ПЛН-4,35 (вспашка). Применение стимуляторов роста способствовало более рациональному использованию продуктивной влаги.

Мета. Визначити вологозабезпеченість олійних культур залежно від способу основного обробітку ґрунту і застосування стимуляторів росту. Методи. Дослідження з вивчення впливу способів основного обробітку ґрунту в поєднанні із застосуванням стимуляторів росту на вологозабезпеченість і врожайність соняшника і льону олійного проводилися в 2011-2013 роках на полях Інституту олійних культур НААН. Об’єктами досліджень були гібрид соняшника Каменяр і сорт льону олійного Водограй. Способи основного обробітку ґрунту: оранка (ПЛН-3-35 на глибину 22-25 см), безвідвальна (КЛД-3,0 на глибину 22-25 см, ПКН-3,6 на глибину 16-18 см, КШН-5,6 «Резидент» на глибину 14-16 см), поверхневий (БДТ-7 на глибину 10-12 см). Стимулятори росту: Агробак плюс і Ростконцентрат. Результати. Встановлено вплив способів основного обробітку ґрунту в поєднанні із застосуванням стимуляторів росту на вологозабезпеченість посівів соняшника і льону олійного в умовах Степу України. Запаси продуктивної вологи на час сівби залежно від способу основного обробітку ґрунту склали: в метровому шарі (0-100 см) 125,1-133,0 мм або 90,0-95,7% від середніх багаторічних показників; у півтораметровому шарі (0-150 см) 168,8-173,8 мм або 78,9-81,2%. Менше накопичення вологи в півтораметровому шарі ґрунту пов’язане з тим, що за осінньо-зимово-ранньовесняний період випадало недостатнє для проникнення в глибші шари кількість опадів. Найменший коефіцієнт водоспоживання відзначений у соняшника – 1046 м3/т за безвідвальної обробки ПКН-3,6, а у льону – 1606 м3/т по оранці. Найменш ефективно волога використовувалася посівами соняшника та льону по поверхневому обробітку ґрунту. Коефіцієнт водоспоживання при цьому збільшився на 191 і 369 м3/т відповідно. Висновки. Найбільш ефективно волога використовувалася посівами соняшника за основного обробітку ґрунту знаряддями ПЛН-4-35 (оранка) і ПКН-3,6 (безвідвальна), льону олійного знаряддям ПЛН-4,35 (оранка). Застосування стимуляторів росту сприяло більш раціональному використанню продуктивної вологи.