The article deals with contemporary tendencies of sociocultural interaction of public art with the city space. The necessity of integrative educational approaches to the development of students’ visual culture and mastering the multivalence of art in the urban world is grounded. The main types of artistic practices in the urban environment are described, the social and aesthetic significance of art objects and the current tendencies of the design of architectural environment are determined. It is concluded that art is integrated into social life, influences the cultural identity of city, and determines the comfort of environment. The wide variety of artistic practices in the public city spaces is the content of the category “public art”, which combines aesthetic, socio-cultural and spiritual spheres. Rethinking the main categories of artistic creativity in public life requires the latest educational approaches to the development of students’ visual culture and mastering the multivalence of art in urban space. It is proposed to apply the integrative approach to the integrity of compositional perception of urban space, synthesis of analytical and sensual factors, understanding of current social and artistic tendencies.Mastering the possibilities of contemporary spatial art involves understanding of its conceptual principles, learning the common principles of artistic language and original design techniques of creating art city objects. Art objects are an important element of the aesthetics of the city’s architectural environment, they serve as a visual focus, are used for innovative cultural, educational and public projects. The installation is defined as the newest method of artistic composition, which uses three-dimensional objects designed to change the perception of space by humans. Contemporary art space is characterized by innovative experimental orientation that includes different areas of art.The social potential of spatial public art lies in providing the aesthetic and psychological comfort of being in urban environment, visual emphasizing its uniqueness, and developing a culture of communication with artistic objects.

У статті розглянуто сучасні тенденції соціокультурної взаємодії публічного мистецтва із простором міста. Обґрунтовано необхідність інтегративних освітніх підходів у розвитку візуальної культури студентів та опануванні багатозначності мистецтва в урбанізованому світі. Охарактеризовано основні види художніх практик у міському оточенні, визначено соціальне та естетичне значення арт-об’єктів, актуальні тенденції дизайну архітектурного середовища. Зроблено висновок про те, що мистецтво інтегроване у соціальне життя, впливає на культурну ідентичність міста, визначає комфортність середовища. Широке різноманіття художніх практик у громадських просторах міста становить зміст категорії «публічне мистецтво», що поєднує естетичну, соціокультурну та духовну сфери. Переосмислення основних категорій художньої творчості у суспільному житті вимагає новітніх освітніх підходів у розвитку візуальної культури студентів та опануванні багатозначності мистецтва у міському просторі. Пропоновано застосовувати інтегративний підхід у цілісності композиційного сприйняття міського простору, синтезі аналітичних і чуттєвих факторів, розумінні актуальних соціальних та художніх тенденцій. Опанування можливостей сучасного просторового мистецтва передбачає розуміння його концептуальних засад, вивчення спільних принципів художньої мови та оригінальних дизайнерських прийомів створення арт-об’єктів у місті. Арт-об’єкти стають важливим елементом естетики архітектурного середовища міста, вони слугують візуальним акцентом, використовуються для інноваційних культурних, освітніх і суспільних проектів. Інсталяцію визначено як новітній метод художньої композиції, яка використовує тривимірні об’єкти, призначені для зміни сприйняття простору людиною. Сучасний арт-простір характеризується інноваційною експериментальною спрямованістю, яка охоплює різні напрями мистецтва. Соціальний потенціал просторового публічного мистецтва полягає у забезпеченні естетичного та психологічного комфорту перебування людини у міському середовищі, візуальне підкреслення його унікальності, виховання культури комунікації з художніми об’єктами.