Purpose. To find out the effect of different types primary tillage on the formation of the number of micromycetes in the soil.Methods. Field, laboratory, analytical and statistical.Results. The study of the effect of soil cultivation on the development of sugar beet rots was carried out as multifactorial experiments in various agroecological zones of sugar beet growing in Ukraine. It has been found that soil toxicity is to some extent related to the type of tillage and the development of sugar beet rots during vegetation. At the same time, a tendency of increase in the development of rots at the shallow and subsurface tillage by 4 and 3.3 % as compared to the convenient tillage was noted. Different types of tillage also affected the damage of sugar beets by rots, necrosis of fibrovascular bundles and scabies. At the application of conventional ploughing, on the average, the affection of sugar beet roots by diseases was 12.5%, shallow ploughing 14.1%, and subsurface tillage 15%. The least affected by rots roots were obtained at the application of conventional ploughing, at both Uladivske-Liulyntsi and Veselyi Podil Research Breeding Stations: 23.5 and 19.7%, respectively. A similar pattern was noted in the development of other diseases of roots. Thus, the development of scabies, necrosis, bacteriosis and hollow heart was by 6–1.5, 3–3.6, 0.7–0.3 and 1.2–1.7%, respectively, lower, as compared with shallow and subsurface tillage. The application of different types of ploughing affected the productivity of sugar beet, in particular the yield and sugar content of roots. Thus, the highest root yield was recorded at conventional ploughing at both Uladivske-Liulyntsi and Veselyi Podil Research Breeding Stations, and averaged 44.7 and 50.9 t/ha, respectively. The lowest root yield (41.8 and 48.9 t/ha) was recorded at the subsurface tillage.Conclusions. Increase or decrease in the number of micromycetes in the soil is largely affected by the method of tillage. During the growing season, the development of root rots of sugar beet was the lowest in the treatment with conventional ploughing (30 cm) at both Uladivske-Liulyntsi and Veselyi Podil Research Breeding Stations: 18.6 and 16.3%, respectively. The highest root yield was recorded at the conventional ploughing, at both Uladivske-Liulyntsi and Veselyi Podil Research Breeding Stations and amounted to an average of 44.7 and 50.9 t/ha.

Мета. Встановити вплив різних типів основного обробітку ґрунту на формування чисельності мікроміцетів у ґрунті.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний.Результати. Вивчення впливу обробітку ґрунту на розвиток гнилей цукрових буряків проводилося у багатофакторних дослідах різних агроекологічних зон бурякосіяння України. Визначено, що токсичність ґрунту пов’язана з типом оранок та розвитком гнилей цукрових буряків під час вегетації. При цьому відмічена тенденція до збільшення розвитку гнилей на поверхневому та плоскорізному обробітку ґрунту порівняно зі звичайним на 4 і 3,3 %. Відмічено, що застосування різних типів обробітку ґрунту позначилося і на ураженості цукрових буряків гнилями, некрозом судинно-волокнистих пучків та паршею. При застосуванні звичайної оранки, в середньому, ураженість коренеплодів цукрових буряків хворобами, становила 12,5 %, мілкої оранки 14,1 %, плоскорізного обробітку ґрунту 15 %. Найменше уражувалися гнилями коренеплоди цукрових буряків при застосуванні звичайної оранки, як на Уладово-Люлинецькій, так і Веселоподільській ДСС – відповідно 23,5 та 19,7 %. Аналогічна закономірність відмічалась і при визначенні розвитку інших хвороб коренеплодів. Так розвиток парші, некрозу, бактеріозу, дуплистості порівняно з мілкою та плоскорізною обробкою ґрунту був меншим – відповідно на 6–1,5, 3–3,6, 0,7–0,3, 1,2–1,7 %. Застосування різних типів оранки позначилося на продуктивності цукрових буряків, зокрема урожайності та цукристості коренеплодів. Так найбільшою урожайність цукрових буряків відмічена при застосуванні звичайної оранки, як на Веселоподільській, так і Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції і становила в середньому 44,7 та 50,9 т/га. Найменша урожайність (41,8 та 48,9 т/га) спостерігалася при плоскорізному обробітку ґрунту.Висновки. Збільшення або зменшення кількості мікроміцетів у ґрунті в значному ступені залежало від способу його обробітку. Впродовж вегетаційного періоду розвиток гнилей коренеплодів цукрових буряків був найменшим на варіанті, де проводили звичайну оранку (30 см), як на УЛДСС, так і на ВПДСС – відповідно 18,6 та 16,3 %. Найбільша урожайність цукрових буряків відмічена при застосуванні звичайної оранки, як на Веселоподільській, так і Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції і становила в середньому 44,7 та 50,9 т/га.