The purpose of the article is to analyze the main sources on the history of the traditional culture of Hutsulshchyna in the structure of development of scientific knowledge XIX - beg. Twentieth-century The methodology of the research is to apply system-structured, analytical methods for revealing scientific sources to history in the traditional culture of Hutsulshchyna, in particular ceremonies at the end; historical-chronological method - to study the dynamics of the modification of scientific studies of traditional culture. The scientific novelty lies in the systematic view of the source base of the traditional culture of the designated area at the end of the 19th century. The twentieth century in the interrelation with the development of scientific knowledge and the gradual separation of traditional culture as an existential space and the acquisition of the quality of the subject of scientific research. Conclusions. As a result of the study, the main stages of the accumulation of factual and theoretical data are established. The first stage is the 40-70s of the nineteenth century, when the process of the formation of ethnographic knowledge took place, the activation of the knowledge of the culture of the Highlanders of Ukrainian and foreign scholars. The second stage is the 80s of the nineteenth century. - the first third of the twentieth century, when the gathering and research activity of the members of the Scientific Society of them was deployed. T. Shevchenko. An overview of scientific literature can be used to state that the vast majority of scientific works concerned only descriptions of New Year's Eve holidays of the late XIX-early XX centuries. The problem of the development of traditional culture in the difficult conditions of communist ideology and militant atheism is not essentially developed in the field of theory and history of culture. There was a need to consider and explain the trends in the ethnic-culture of Ukrainians in Hutsulshchyna, one of the largest regions suitable for the revival of traditions, customs, rituals that would serve the aesthetic, moral, and artistic education, preserve the identity of culture. Various sources make it possible to trace the development of Christmas and New Year holidays of Ukrainians of Hutsulshchyna, to reveal processes of transformation of customs during the second half of the XX - the beginning of the XXI century. The historiography of this problem and the presence of a group of sources give grounds for broadening, enriching our knowledge on the development of the spiritual culture of Ukrainians of a particular region on the principles of objectivity and scientific analysis and interpretation

Целью статьи является анализ основных источников по истории традиционной культуры Гуцульщины в структуре развития научного знания XІX – нач. ХХ в. методология исследования заключается в применении системно-структурного, аналитического методов для выявления научных источников в историю в традиционной культуры Гуцульщины, в частности обрядности в конце; историко-хронологический метод - для исследования динамики видоизменения научных трактовок традиционной культуры. Научная новизна заключается в системном взгляде на базу источников традиционной культуры определенного ареала конца XIX-нач. ХХ в. в взаемозвьязу с развитием научного знания и постепенным отделением традиционной культуры как бытийного пространства и вступления в качестве предмета научных исследований. Выводы. В результате исследования установлены основные этапы накопления фактологических и теоретических данных. Первый этап- 40-70-е годы XIX в., Когда происходил процесс становления народоведческих знаний, активизация к познанию культуры горцев украинских и зарубежных ученых. Второй этап - 80-е годы XIX в. - первая треть ХХ века, когда была развернута собирательно и исследовательская деятельность членов научного общества им. Т. Шевченко. Обзор научной литературы можно не дает основания утверждать, что подавляющее большинство научных работ касалась только описаний новогодне- рождественских праздников конца XIX - начала ХХ в. Проблему же развития традиционной культуры в сложных условиях коммунистической идеологии и воинствующего атеизма по существу не разработаны в области теории и истории культуры. Возникла необходимость рассмотреть и объяснить тенденции развития в этнокультуре украинский Гуцульщины - одного из крупнейших регионов, пригодных для возрождения традиций, обычаев, обрядов, которые служили эстетическом, нравственном, художественном воспитанию, сохраняли бы самобытность культуры. Различные источники позволяют проследить развитие рождественско-новогодних праздников украинский Гуцульщины, выявить процессы трансформации обычаев в течение второй половины ХХ - начала XXI века. Историография данной проблемы и наличие группы источников дают основания расширить, обогатить наши знания по развитию духовной культуры украинского конкретного региона на принципах объективности и научного анализа и интерпретации.

Метою статті є аналіз основних джерел з історії традиційної культури Гуцульщини в структурі розвитку наукового знання XІX – поч. ХХ ст. методологія дослідження полягає у застосуванні системно-структурного, аналітичного методів для виявлення наукових джерел до історії в традиційної культури Гуцульщини, зокрема обрядовості наприкінці; історико- хронологічний метод – для дослідження динаміки видозміни наукових потрактувань традиційної культури. Наукова новизна полягає у в системному погляді на джерельну базу традиційної культури означеного ареалу кінця ХІХ- поч. ХХ ст. у взаємозв’язу з розвитком наукового знання і поступовим відокремленням традиційної культури як буттєвого простору та набуття ним якості предмета наукових досліджень. Висновки. У результаті дослідження встановлено основні етапи накопичення фактологічних та теоретичних даних. Перший етап – 40–70-ті роки ХІХ ст., коли відбувався процес становлення народознавчих знань, активізація до пізнання культури горян українських і зарубіжних вчених. Другий етап – 80- ті роки ХІХ ст. – перша третина ХХ сторіччя, коли була розгорнута збирацька і дослідницька діяльність членів Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Огляд наукової літератури можна з дає підстави стверджувати, що переважна більшість наукових праць торкалася лише описів новорічно- різдвяних свят кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проблему ж розвитку традиційної культури в складних умовах комуністичної ідеології та войовничого атеїзму по суті не розроблено в галузі теорії та історії культури. Виникла необхідність розглянути і пояснити тенденції розвитку в етнокультурі українців Гуцульщини – одного з найбільших регіонів, придатних для відродження традицій, звичаїв, обрядів, які б слугували естетичному, моральному, мистецькому вихованню, зберігали б самобутність культури. Різноманітні джерела уможливлюють простежити розвиток різдвяно-новорічних свят українців Гуцульщини, виявити процеси трансформації звичаїв протягом другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя. Історіографія даної проблеми та наявність групи джерел дають підстави розширити, збагатити наші знання з розвитку духовної культури українців конкретного регіону на принципах об'єктивності й наукового аналізу та інтерпретації.