Оцінені основні чинники негативного впливу на навколишнє середовище від ймовірного промислового видобування сланцевого газу компанією Chevron у межах густонаселеної Олеської ділянки на заході України. Визначено, що для дренування хоча б 2/3 об’ємів перспективної товщі силуру Олеської ділянки треба було б пробурити 1265 кластерів свердловин, кожен з яких налічував би 16 похило спрямованих свердловин, тобто загалом 20 240 свердловин. Для проведення гідророзривів необхідно використати 400 млн м3 води, або майже 30% річного стоку вод Олеської ділянки. Загальна площа вилучених сільськогосподарських земель становила б 10 тис. га. Значне шумове, пилове і вібраційне навантаження прогнозується від транспортування мільйонів тонн води, пропанту, хімікатів. Олеська ділянка порушена численними розломами, потужні гідророзриви можуть спровокувати їхню розгерметизацію, внаслідок якої технічні рідини з хімікатами попадуть до приповерхневих водоносних горизонтів. Використана після гідророзриву рідина буде зберігатись у відкритих резервуарах-відстійниках для природного випаровування. Пропонуються організаційні заходи для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище від промислового видобування сланцевого газу. // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

 Оценены основные факторы негативного воздействия на окружающую среду от возможной промышленной добычи сланцевого газа компанией Chevron в пределах густонаселенного Олеского участка на западе Украины. Определено, что для дренирования хотя бы 2/3 объемов перспективной толщи силура Олеского участки пришлось бы пробурить 1265 кластеров скважин, каждый из которых насчитывал бы 16 наклонно направленных скважин, т. е. 20 240 скважин. Для проведения гидроразрывов необходимо использовать 400 млн м3 воды, или почти 30% годового стока вод Олеского участка. Общая площадь изъятых сельскохозяйственных земель составила бы 10 тыс. га. Значительныешумовая, пылевая и вибрационная нагрузки прогнозируются от транспортировки миллионов тонн воды, пропанта, химикатов. Олеский участок нарушен многочисленными разломами, мощные гидроразрывы могут спровоцировать их разгерметизацию, в результате которой технические жидкости с химикатами попадут в приповерхностные водоносные горизонты. Использованную после гидроразрыва жидкость планируется хранить в открытых резервуарах-отстойниках для естественного испарения. Предлагаются организационные меры для уменьшения негативного воздействия на окружающую среду от промышленной добычи сланцевого газа.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

 The main negative factors affecting the environment of the likely industrial shale gas company Chevron within populated areas Olesko in western Ukraine have been estimated. Determined that the drainage of at least two-thirds of the volume of prospective Silurian strata Olesko plots had to be drilled in 1265 clusters of wells, each numbered to 16 directional wells, that whole 20 240 boreholes. For the hydraulic fractures should be used 400 million m3 of water, almost 30% of the annual runoff Olesko site. The total area of agricultural land seized amounted to 10 thousand hectares; rattling noise, dust and vibration load is predicted because of transport of millions of tons of water, propant, chemicals. Olesko area affected by numerous faults, powerful hydraulic fracturing can trigger their rozhermetyzatsyu that results in technical fluid chemicals will fall to near-surface aquifers. Used after fracturing fluid will be stored in open reservoirs, ponds for natural evaporation. Organizing arrangements for reducing the negative environmental impact of industrial extraction of shale gas are proposed.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e