The urgent problems of forming the personality axiosphere as a social regulator and a motivator of its behavior are considered in the article. The necessity of considering the phenomenon of axiogenesis, connected with the gradual dynamics of the value sphere of the person is proved. The purpose of the article is to carry out an analysis of more thorough scientific directions in the study of the phenomenon of axiogenesis. Methods of research used: analysis (definitions analysis, comparative and contrast analysis), synthesis, and generalization. Axiogenesis is analyzed as a value-purposed stem of axiopsychology based on the principle of integral subjectivity, according to which the ability of person to self-regulation manifests itself in the ascending theological perspective in the continuum: 1) relative subject; 2) monosubject; 3) polysubject; 4) metasobject; 5) an absolute subject.The effective aspects of the axiogenesis of the personality, which (according to Z.Karpenko), are related to the value consciousness of the individual with a certain spectrum of motivational and dispositional entities. The analysis of axiogenesis in the format of the cultural-phenomenological approach (G.Radchuk) is represented, which is based on the idea of the congeniality of the three forms of man as a subject of culture: real, ideal and mediatory, and the recognition of the fundamental role of self-determination as a motivational and volitional nucleus and result axiogenesis. The scientific tendency in the format of which axiogenesis is represented as professional axiogenesis, that is, the pedagogical aspects of axiogenesis are associated with the professional axiogenesis of the future teacher, the essence of which is the transformation of the personality values of the future specialist in professionally significant in the conditions of internal freedom in the situation of choice and the ability to take responsibility for process and result of its activity (according to M.Chainska). The dynamic features of axiogenesis (according to V.Mytsko) are analyzed, namely: main types of causing this process: 1) motivation by the result (purpose reason); 2) motivation with meaning (formal reason); 3) motivation by the process (motive reason). 

Обґрунтовано актуальність проблеми формування аксіосфери особистості як соціального регулятора й мотиватора її поведінки. Доведено необхідність розгляду феномену аксіогенезу, пов’язаного з поступовою динамікою ціннісної сфери особистості. Мета статті: здійснення аналізу ґрунтовних наукових напрямів у дослідженні феномену аксіогенезу. Методи дослідження: аналіз (дефініційний аналіз, порівняльно-зіставний аналіз), синтез, узагальнення. Проаналізовано аксіогенез як ціннісно-цільовий стрижнень аксіопсихології, що базується на принципі інтегральної суб’єктності, згідно з яким здатність людини до саморегуляції проявляється у висхідній теологічній перспективі в континуумі: 1) відносного суб’єкта; 2) моносуб’єкта; 3) полісуб’єкта; 4) метасуб’єкта; 5) абсолютного суб’єкта (за З. Карпенко). Розкрито сутність аксіогенезу у форматі культурно-феноменологічного підходу (Г. Радчук), який узасаднюється на уявленні про конгеніальність трьох форм людини як суб’єкта культури: реальної, ідеальної та медіаторної (опосередкувальної). Репрезентовано науковий напрям у форматі якого висвітлюються педагогічні аспекти аксіогенезу. Представлено систему критеріїв професійного аксіогенезу студента – майбутнього педагога (за М. Чаїнською). Проаналізовано динамічні аспекти аксіогенезу (за В. Мицько), а саме: основні види спричинення цього процесу, динамічні тенденції професійного аксіогенезу.