У статті розглянуто феномен аматорського хореографічного мистецтва як вагомої складової хореографічної культури України. Аматорський танець зберігаючи багатовікові народні надбання, водночас відображає сучасні тенденції. Саме тому хореографічне мистецтво так приваблює людей різного віку, особливо дітей та молодь. Мета статті. Проаналізувати хореографічні номери аматорських колективів, а також визначити основні проблеми та тенденції у формуванні репертуарної політики. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових методів теоретичного й емпіричного рівнів: аналізу та узагальнення науково-теоретичних основ дослідження, компаративного й логічного методів, власного аналізу хореографічних номерів аматорських колективів із різних регіонів України під час перегляду фестивалів та конкурсів для характеристики, визначення типових проблем та основних тенденцій, а також чинників, що зумовлюють репертуар аматорських хореографічних колективів. Наукова новизна полягає у виявленні позитивних і негативних тенденцій в діяльності молодих балетмейстерів-постановників та визначені шляхів запобігання розвитку негативних тенденцій. Висновки. Доведено, що за останнє десятиліття в Україні з’явилося чимало колективів, які досягли значних успіхів не лише у підготовці танцюристів високого виконавського рівня, а й створенні оригінального та цікавого репертуару. Та поряд із цими позитивними явищами сформувалась і негативна тенденція: створення «нашвидкоруч» низькопробних танців із метою залучення якомога більшої кількості дітей до участі в комерційних фестивалях-конкурсах. Щоб змінити цю тенденцію, необхідне її усвідомлення фахівцями-хореографами і водночас підвищення вимог до рівня та якості конкурсних номерів на танцювальних заходах, а також критеріїв їх оцінювання.