The purpose of the research is to consider sociopolitical and aesthetical approaches of Soviet musicology to the antinomy «E-Musik / U-Musik», analyzing T. Cherednichenko‘s works that has published before and during Perestroika, as well as after the collapse of the USSR. Methodology. To achieve the corresponding scientific result, the following methods have been used in the article, such as the method of induction (on the basis of T. Cherednichenko's works of different periods the paradigm of her musicology assessment of new music of the «capitalist» world is determined), comparative (for the comparison of T. Cherednichenko's works of different periods), and the complex (for the synthesis of factors and aspects of the phenomenon under the research, in particular, the definition of the role of ideology in shaping the scientific position of musicology in different periods). The scientific novelty. In the article the first attempt to investigate Soviet musicology`s reception of the post-war musical culture for the Iron Curtain in general (avangard, mass culture, as well as their interaction and coexistence). By comparing the methods of analysis used by the Soviet musicologist T. Cherednichenko in her works before and during Perestroika, as well as after the collapse of the USSR, factors that affected on her position regarding new musical trends in the West were identified. Conclusions. Changing of the direction of T. Cherednichenko`s thinking in the late 1980s from ideologically dependent to the positivist, which confirmed in her later post-Soviet works, left their mark on the perception of the tandem «E-Musik / U-Musik». Paradoxes related to the coexistence of «elite» and «mass» musical culture, remain relevant for researchers of musical aesthetics. In the context of T. Cherednichenko,`s works there is an observable link between the ideological thinking and the logical mistakes made by the musicologist in assessing the perspectives for a «capitalist» society. It means just the identification of the «crisis of society» and «crisis of art». This is a thesis which was so widespread in Soviet art history and which has reached the main aim level for researchers. The purpose of the typical Soviet critic was to «reveal» as many as possible logical, at first sight, connections indicating the ephemerality and the crisis of cultural and social processes behind the Iron Curtain.

Цель работы: исследовать социально-политические и философско-эстетические подходы советского музыковедения к антиномии «E-Musik/U-Musik» на примере научных работ Т. Чередниченко, опубликованных до и во времена перестройки, а также после распада СССР. Методология исследования. Для достижения соот- ветственного научного результата в данной статье использованные такие методы, как метод индукции (на осно- ве работ Т. Чередниченко разных периодов определена парадигма еѐ музыковедческой оценки новой музыки«капиталистического» мира), компаративный (для сравнения публикаций Т. Чередниченко разных периодов) и комплексный (для обобщения факторов и аспектов исследуемого явления, в частности, определение роли идео- логии в формировании научной позиции музыковеда в разные периоды). Научная новизна. В данной статье впервые сделана попытка исследовать рецепцию советским музыковедением послевоенной музыкальной куль- туры за «железным занавесом» в целом (авангард, массовая культура, а также их взаимодействие и сосущество- вание). З помощью сравнений методов анализа, которыми пользовалась Т. Чередниченко в своих научных работах, опубликованных до и во времена Перестройки, а также после распада СССР, выделены факторы, кото- рые повлияли на ее позицию по поводу новых музыкальных тенденций на Западе. Выводы. Изменение направ- ления мышления Т. Чередниченко в конце 1980-х годов с идеологически ангажированного на позитивистское, что подтвердилось в ее более поздних работах, оставило отпечаток на восприятии тандема «E-Musik/U-Musik». Парадоксы, которые связанные с сосуществованием «элитарной» и «массовой» музыкальной культуры, до сих пор остаются актуальными для исследователей музыкальной эстетики. В контексте работ Т. Чередниченко на- блюдается связь ангажированного мышления с логическими ошибками, сделанными музыковедом при оценке перспектив для «капиталистического» общества. Речь о отождествлении «кризиса общества» с «кризисом ис- кусства» - тезиса, который был популярен в советском музыкознании вплоть до уровня самоцели для исследо- вателей. Целью типичного советского критика было «разоблачение» как можно большего количества на первый взгляд логических связей, которые б сведетельствовали о скоротечности и «кризисности» культурных и социа- льных процессов за «железным занавесом».

Мета роботи – дослідити соціально-політичні та філософсько-естетичні підходи радянського музико- знавства до антиномії «E-Musik/U-Musik» на прикладі праць музикознавця Т. Чередниченко, опублікованих до і в часи перебудови, а також після розпаду СРСР. Методологія дослідження. Для досягнення відповідного нау- кового результату у статті використані такі методи, як метод індукції (на основі праць Т. Чередниченко різних періодів визначена парадигма її музикознавчої оцінки нової музики «капіталістичного» світу), компаративний (для порівняння праць Т. Чередниченко різних періодів) і комплексний (для узагальнення чинників та аспектів досліджуваного явища, зокрема, визначення ролі ідеології у формуванні наукової позиції музикознавиці в різні періоди). Наукова новизна. У статті вперше зроблено спробу дослідити рецепцію радянським музикознавст- вом післявоєнної музичної культури за залізною завісою загалом (аванґард, масова культура, а також їхня вза- ємодія та співіснування). За допомогою порівняння методів аналізу, якими послуговувалась радянський музикознавець Т. Чередниченко у своїх працях, опублікованих до і під час періоду перебудови, а також після розпаду СРСР, виділені фактори, які впливали на позицію науковця щодо нових музичних тенденцій на Заході. Висновки. Зміни напрямку мислення Т. Чередниченко наприкінці 1980-х років з ідеологічно залежного до по- зитивістського, які підтвердилися в її пізніших, пострадянських працях, відобразилися й у рефлексіях над анти- номією «E-Musik/U-Musik». Парадокси, пов‘язані зі співіснуванням «елітарної» і «масової» музичної культури, досі залишаються актуальними для дослідників музичної естетики. У контексті праць Т. Чередниченко поміт- ний зв‘язок заанґажованого ідеологічного мислення з логічними помилками, зробленими музикознавцем при оцінці перспективи цієї антиномії для «капіталістичного» суспільства. Мова йде про ототожнення «кризи сус- пільства» і «кризи мистецтва» - тезу, поширену в радянському мистецтвознавстві аж до рівня самоцілі для дос- лідників. Метою типового радянського критика було «викриття» якомога більшої кількості логічних, на перший погляд, зв‘язків, які б свідчили про ефемерність і кризовий характер культурних і соціальних процесів за «залі- зною завісою».