Formulation of the problem. Overwhelmed kindergartens, located mainly in residential areas of cities, make up 60% of the total. The problem is the uneven location of preschool establishments and the delay of their construction in new residential areas, as well as the removal of some establishments from the sphere of activity in the areas of existing development. Purpose of the article. Substantiation of the expediency of the expansion of the network of preschool educational institutions in the complex reconstruction of urban development. Conclusion. In order to create conditions for the normative provision of children with preschool institutions, it is necessary to return the areas which were leased for kindergartens, the increase in the volume of new constructions and the modernization of existing ones. It is necessary to monitor the use of the buildings of children's institutions that are not currently used for their intended purpose, but meet the relevant requirements for the area of the territory and the conditions for compliance with the radius accessibility, with subsequent consideration of the possibility of restoring their main function and appropriate compensation to the organizations in the areas of the existing buildings.

Постановка проблемы. Перегруженные детские сады, расположенные, в основном,в спальных районах городов, составляют 60 % от общего количества. Проблемой является неравномерность расположения дошкольных учреждений и отставание их строительства в новых жилых массивах, а также выведение некоторых заведений из сферы деятельности в районах существующей застройки. Цель статьи ‑ обоснование целесообразности расширения сети дошкольных учебных заведений при комплексной реконструкции городской застройки. Вывод. Для создания условий нормативной обеспеченности детей детскими дошкольными учреждениями необходим возврат площадей переданных в аренду детских садов, увеличение объема строительства новых и модернизация существующих. Необходимо проводить мониторинг использования зданий детских учреждений, на сегодня не использующихся по назначению, но соответствующих требованиям по площади территории и условиям соблюдения радиусов доступности, с последующим рассмотрением возможности восстановления их основной функции и соответствующей компенсацией организациям на площадях существующей застройки.

Постановка проблеми. Перевантажені дитячі садки, які переважно розташовані у спальних районах міст, становлять 60 % від загальної кількості. Проблему становить нерівномірність розташування дошкільних закладів та відставання їх будівництва у нових житлових масивах, а також виведення деяких закладів із сфери діяльності в районах існуючої забудови. Мета статті ‑ обґрунтування доцільності розширення мережі дошкільних навчальних закладів під час комплексної реконструкції міської забудови. Висновок. Для створення умов нормативної забезпеченості дітей дошкільними закладами необхідне повернення площ переданих в оренду дитячих садків, збільшення обсягу будівництва нових та модернізація існуючих. Необхідно проводити моніторинг будівель дитячих закладів, що наразі не використовуються за призначенням, але відповідають санітарним вимогам за площею території та умовами дотримання радіусів доступності, з подальшим розглядом можливості відновлення їх основної функції та відповідною компенсацією організаціям на площах існуючої забудови.