Relevance of the study. A new detail in life and creative work of V. Kamenskiy, a founder of Russian futurism, is reconstructed. The interest of the poet in aesthetics problems is shown; his belief in necessity to create futuristic aesthetics theory is emphasized. The value of the V. Kamenskiy’s work “The way of enthusiast” as a means to recreate artistic life in Russia in the 1910s and define the role of futurism in European artistic process is identified.The main objective of the study. To reconstruct creative and searching atmosphere of futuristic community, their fondness of Russian history symbols, archaic folklore (‘lubok’) and emphasis on national factor on the ground of factual and theoretical material set out in the V. Kamenskiy’s work “The way of enthusiast”.Methodology. The following basic methodological principles are applied: personalization as a structural element of biographical method and dialogism which provides deeper and broader objective knowledge as well as author’s submission concerning personal core of futurism.Findings and conclusions. Specific nature of Russian futurism whose roots date back to the V. Hlebnikov’s movement of “budetlyan” which considered folklore as an expression of ‘national aesthetics’ and was encouraged by folk traditions in the word-formation is marked in the study. The drastic differences between Russian futurists’ orientations and Italian futurists’ creative and searching settings are defined. It is confirmed by constant interest by D. Burlyuk, V. Kamenskiy, V. Mayakovskiy in emancipation of potential “word-and-rhythm”, in Slavic pageantry, in folklore (aesthetics of ‘lubok’) and in national history (Stepan Razin’ cult).Practical significance of the study lies in broadening research space within the culture formation processes at the beginning of the 20th century. The problems outlined in the study promote deepening the specific themes outlined in the courses of History and Theory of Literature, Culturology, Aesthetics, Literary Criticism and Arts.

Добавлены новые штрихи к жизненному и творческому пути основателя русского футуризма В. Каменского. Показано заинтересованное отношение поэта к проблемам эстетики и подчёркнуто его убеждение о необходимости создания футуристической эстетической теории. Определено значение книги В. Каменского «Путь энтузиаста» для воспроизведения художественной жизни России в первые десятилетия ХХ века и определения роли футуризма в европейском художественном процессе. Опираясь на фактографическо-теоретический материал работы В. Каменского «Путь энтузиаста», воспроизведена творческо-поисковая атмосфера футуристического сообщества, его увлечение символами российской истории, архаическим народным искусством («лубок») и акцентом на национальном факторе. Методология исследования предполагает применение таких основных принципов, как персонализация – структурный элемент биографического метода, – и диалогизм, которые позволяют углубить и расширить как объективное знание, так и авторские представления о личностной сущности футуризма. Обозначены специфические черты русского футуризма, истоки которого уходят к движению «будетлян» В. Хлебникова, который рассматривал народное искусство как выражение «народной эстетики», а в практике «словообразования» воодушевлялся фольклорной традицией. Отмечено принципиальное отличие ориентации российских футуристов от творческо-поисковых установок итальянцев, что подтверждается постоянным интересом Д. Бурлюка, В. Каменского, В. Маяковского к «раскрепощению» потенциала «слово-ритм», к славянскому язычеству, к народному творчеству (эстетика «лубка») и к национальной истории (культ Степана Разина). Практическое значение материала статьи заключается в расширении исследовательской плоскости процессов культурообразования в начале прошлого века. Проблемы, поднятые в этой статье, способны углубить изложение конкретных тем в курсах истории и теории культуры, культурологии, эстетики, литературоведения и искусствоведения.

Додано нові штрихи до життєвого і творчого шляху В. Каменського, засновника російського футуризму. Розкрито зацікавлення поета естетикою, зокрема футуристичною теорією, значення його книги «Путь энтузиаста». Почасти охарактеризовано художнє життя в Росії протягом перших десятиліть ХХ століття, визначено роль футуризму в європейському мистецькому процесі. Висвітлено творчу атмосферу в середовищі футуристів, їх захоплення символами російської історії, архаїчним народним мистецтвом («лубок») і національною своєрідністю мистецтва. Застосовано принципи персоналізації (структурний елемент біографічного методу) й діалогічності, які дають змогу поглибити об’єктивне знання, авторські уявлення про сутність футуризму. Розкрито специфічні ознаки російського футуризму, його витоки, що сягають руху «будетлян» В. Хлєбникова, який вважав народне мистецтво вираженням «народної естетики», а у «словотворенні» спирався на фольклорну традицію. Наголошено на принциповій відмінності орієнтації російських футуристів від настанов італійців. У цьому переконують прагнення Д. Бурлюка, В. Каменського, В. Маяковського «розкріпачити» потенціал «слова-ритму», слов’янського язичництва, народної творчості (естетика «лубка») і національної історії (культ Степана Разіна). Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали сприятимуть поглибленню відповідних тем у курсах теорії та історії культури, культурології, естетики, літературознавства й мистецтвознавства.