Житловий фонд та житлово-комунальне господарство є одними із найбільших споживачів енергетичних ресурсів в Україні, також у цьому секторі зосереджено найбільший потенціал енергозаощадження. Підставою для впровадження енергоощадних заходів є енергетичний аудит будівлі. Згідно з ДСТУ Б В.2.2-39:2016 основною характеристикою будівлі є кількість енергії, необхідної для задоволення попиту на опалення, гаряче водопостачання, кондиціонування, вентиляцію та освітлення. Той же будинок, як абонент системи централізованого теплопостачання, за ДБН В.2.5 -39-2008 характеризується максимальним тепловим навантаженням. Визначення цих величин регламентовано різними нормативними документами, що використовують різні підходи. Кожен з підходів має свої переваги та недоліки, однак між ним відсутній формалізований зв’язок, який дозволяв би узгоджене використання цих величин.