Цель — изучить особенности белково-энергетического обеспечения при полном и частичном парентеральном питании у недоношенных детей с очень низкой массой тела при рождении.Материалы и методы. Проведен анализ обеспечения питательными веществами и биохимических показателей крови при полном и частичном парентеральном питании, а также антропометрических показателей в динамике у 145 недоношенных младенцев с массой тела при рождении менее 1500 граммов.Результаты. Улучшение энергетического обеспечения привело к более быстрому восстановлению массы тела и, соответственно, лучшей прибавке за первый месяц жизни. При проведении парентерального питания выявлено влияние гестационного возраста на уровень мочевины сыворотки крови, особенно тесная корреляционная связь отмечается с шестых суток жизни (r=-0,76). Зависимость между уровнем мочевины и количеством белка, поступающего с питанием, недостоверная и наблюдается только на вторые сутки жизни (r=0,6). Выявлена статистически достоверная связь (χ2=24,8 (φ=0,37, р=0,001)) повышения мочевины более 9 ммоль/л при обеспечении менее 20 ккал небелковой энергии на 1 г белка.Выводы. Обеспечение поступления количества белка, соответствующего внутриутробному уровню, без дотации достаточного количества энергии не улучшает динамику постнатального роста недоношенных детей с очень низкой массой при рождении.

Мета — вивчити особливості білково-енергетичного забезпечення при повному і частковому парентеральному харчуванні у недоношених дітей з дуже малою масою тіла при народженні.Матеріали і методи. Проведено аналіз забезпечення поживними речовинами та біохімічних показників крові під час повного та часткового парентерального харчування, а також антропометричних показників у динаміці у 145 недоношених немовлят з масою тіла при народженні менше 1500 грамів.Результати. Покращення енергетичного забезпечення призвело до швидшого відновлення маси тіла та, відповідно, кращої прибавки за перший місяць життя. Під час проведення парентерального харчування виявлено вплив гестаційного віку на рівень сечовини сироватки крові, особливо тісний кореляційний зв'язок відмічається з шостої доби життя (r=-0,76). Залежність між рівнем сечовини і кількістю білка, який дитина отримує з харчуванням, недостовірна і спостерігається лише на другу добу життя (r=0,6). Виявлено статистично достовірний зв'язок (χ2=24,8 (φ=0,37, р=0,001)) підвищення сечовини більше 9 ммоль/л при забезпеченні менше 20 ккал небілкової енергії на 1 г білка.Висновки. Забезпечення надходження кількості білка, яка відповідає внутрішньоутробному рівню, без дотації достатньої кількості енергії не покращує динаміку постнатального росту передчасно народжених дітей з дуже малою масою тіла.

The purpose is to study the protein and energy supplement during total and partial parenteral nutrition in premature infants with very low birth weight.Materials and methods. Retrospective analysis of nutrients supply, biochemistry of blood and growth of 145 premature infants with birth weight less than 1500 g during parenteral nutrition was made.Results. Improved energy supply led to a more rapid recovery of body weight and the better weight gain in the first month of life. Gestational age showed a significant negative correlation with blood urea concentrations during parenteral nutrition, especially after 6 days of life (r=-0.76). The relationship between the level of blood urea and protein was observed only on the 2nd day of life (r=0.6), but it was not statistically significant. A statistically significant relationship χ2=24.8 (φ=0.37, p=0.001) between blood urea more than 9 mmol/l and non-protein energy less than 20 kcal of per 1 g of protein was found.Conclusions. The supply enough of protein without insufficient energy does not improve postnatal growth of very low birth weight premature infants.