Актуальность. Несмотря на использование семян нескольких видов рода Чернушка (Nigella L.) в народной медицине ряда стран и наличия экспериментальных данных относительно их способности проявлять различные виды биологической активности, сырье этих растений не входит в состав отечественной и мировых фармакопей; в «Государственном реестре лекарственных средств Украины» (2019) не содержится ни одного препарата, в состав которого бы вошли компоненты семян чернушки. Научные данные относительно содержаниякарбоновых кислот в сырье этих растений ограничены, в основном, компонентным составом доминирующихжирных кислот, поэтому актуальность таких исследований не вызывает сомнений.Целью работы был анализ компонентного состава и содержания карбоновых кислот в семенах двух видоврода Nigella – N. damascenа и N. arvensis.Материалы и методы. Сырье для исследований заготавливали из растений, выращенных на территорииТернопольской области. Исследования высушенных зрелых семян проводили хромато-масс-спектрометрическим методом. Использовали газовый хроматограф Agilent Technologies 6890 N с масс-спектрометрическим детектором 5973 N.Результаты и их обсуждение. В семенах исследуемых растений установлено содержание 22 карбоновыхкислот. В составе сырья N. arvensis обнаружено 15 жирных кислот, у N. damascena – 14. Ненасыщенные олеиновая и линолевая кислоты доминировали в составе жирных кислот сырья обеих видов; их суммарное содержание было следующим: 85095 мг/кг в семенах N. arvensis и 101139 мг/кг – у N. damascena. В составе алифатических органических кислот обоих видов установлено присутствие левулиновой, янтарной, яблочной, 10-оксо-8-деценовой и лимонной кислот. Среди ароматических компонентов бензойная кислота была обнаружена в сырье обоих растений (132 мг/кг у N. arvensis и 1167 мг/кг – у N. damascena), тогда как фенилуксусная и 2-амино-3-метоксибензойная кислота – только у N. damascena (1504 мг/кг и 232 мг/кг, соответственно).Выводы. Методом хромато-масс-спектрометрии установлено компонентное содержание карбоновых кислот в семенах двух видов рода Nigella – N. arvensis и N. damascena. Учитывая значительное содержание ненасыщенных жирных и ароматических кислот, семена N. damascena можно считать более перспективным потенциальным источником получения лекарственных средств антихолестеринемического, антиоксидантного и антисептического действия по сравнению с сырьем N. arvensis.

Актуальність. Недивлячись на використання насіння видів роду Чорнушка (Nigella L.) у народній медицинірізних країн та наявності експериментальних даних стосовно його здатності виявляти різні види біологічноїактивності, сировина цих рослин не входить до вітчизняної та світових фармакопей; у «Державному реєстрі лікарських засобів України» (2019) немає жодного препарату, який би включав компоненти насіння чорнушки. Наукові дані щодо вмісту карбонових кислот у сировині цих рослин обмежені переважно компонентним складом домінуючих жирних кислот, тому актуальність таких досліджень не викликає сумніву.Метою роботи був аналіз компонентного складу та вмісту карбонових кислот у насінні двох видів родуNigella – N. damascenа та N. arvensis.Матеріали та методи. Сировину для досліджень заготовляли з рослин, які вирощували на території Тернопільської області. Дослідження висушеного стиглого насіння рослин здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом. Використовували газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 N з мас-спектрометричним детектором 5973 N.Результати та їх обговорення. У насінні досліджуваних видів встановлено вміст 22 карбонових кислот. У сировині N. arvensis виявлено 15 жирних кислот, у насінні N. damascena – 14. Ненасичені олеїнова та лінолева кислоти переважали у складі жирних кислот сировини обох видів; їх сумарний вміст склав 85095 мг/кг у насінні N. arvensis та 101139 мг/кг – у насінні N. damascena. У складі аліфатичних органічних кислот обох видів встановлено наявність левулінової, бурштинової, яблучної, 10-оксо-8-деценової та лимонної кислот. Серед ароматичних кислот бензойна була виявлена у сировині обох рослин (132 мг/кг у N. arvensis та 1167 мг/кг – у N. damascena), тоді як фенілоцтова та 2-аміно-3-метоксибензойна – лише у N. damascena (по 1504 мг/кг та 232 мг/кг, відповідно).Висновки. Методом хромато-мас-спектрометрії встановлено компонентний вміст карбонових кислот у насінні двох видів роду Nigella – N. arvensis та N. damascena. Зважаючи на значний вміст ненасичених жирних та ароматичних кислот, насіння N. damascena можна вважати більш перспективним потенційним джерелом отримання лікарських засобів антихолестеринемічної, антиоксидантної та антисептичної дії у порівнянні з N. arvensis.

Topicality. Despite the use of seeds of several species of Nigella L. genus in different countries folk medicine andthe availability of experimental data on their ability to detect a number kinds of biological activity, these plants raw materials are not included to Ukrainian and worlds’ Pharmacopoeias. There are no medicines including components of Nigella seeds in the “State Register of Medicinal Products of Ukraine” (2019). Scientific data on carboxylic acids content in raw material of these plants is limited mainly by the component composition of main fatty acids, so the relevance of such studies is beyond doubt.Aim. To analyze the component composition and content of carboxylic acids in seeds of two representatives of the Nigella genus – N. damascena and N. arvensis.Materials and methods. The raw materials were harvested from plants grown on the territory of the Ternopil region. Investigations were conducted by the chromato-mass-spectrometric method. The Agilent Technologies 6890 Ngas chromatograph with 5973 N mass spectrometry detector was used.Results and discussion. There were detected 15 fatty acids in N. arvensis seeds and 14 in N. damascena seeds. Unsaturated oleic and linoleic fatty acids prevailed in the raw materials of both species; their total content was 85095 mg/kg in the N. arvensis s and 101139 mg/kg in the N. damascena seeds. The presence of levulinic, succinic, malic, 10-oxo-8-decenic and citric acid were established among aliphatic acids of both species. Among the aromatic compounds, benzoic acid was found in the raw materials of both species (132mg/kg in N. arvensis and 1167 mg/kg in N.damascena), whereas phenylacetic acid and 2-amino-3-methoxybenzoic acid were found only in N. damascena seeds (1504 mg/kgand 232 mg/kg, respectively).Conclusions. The contents of 22 carboxylic acids in the seeds of N. arvensis and N. damascena were established by chromato-mass-spectrometric method. Due to the high content of unsaturated fatty acids and aromatic acids, N. damascena seeds can be considered as a more promising potential source of anticholosterinemic, antioxidant and antiseptic medicines compared to N. arvensis.