The article reviews the natural and anthropogenic factors that have influenced the rapid deforestation and degradation of the forest landscapes of the Mount Cameroon ecosystem. One of the greatest riches of Cameroon in addition to mineral exploitation is the moist evergreen equatorial forest. This forest ecosystem is known for its high degree of speciation, biological diversity and very high biological productivity in the Guinea-Congolese regional zone of endemism. However, this ecosystem has not been very stable over the past decades. The forest has witnessed significant damages due to some natural and anthropogenic activities. These activities range from unsustainable agricultural practices, uncontrolled and spontaneous growth of infrastructures. This has led to the continuous degradation of the forest cover to the extent that there is a complete disappearance of vegetation cover. This has serious consequences on the soils through accelerated erosion and leaching, displacement of wild animals, destruction of microorganisms, accelerated dryness of springs and small streams, thereby, worsening the impact of climate change.The study therefore, analyzes the vegetation structure of the Cameroon mountain (mangrove, lowland/foot-hills and montane/afromontane forest landscapes) and reviews the natural and anthropogenic factors that impact the forest landscape. Furthermore, analysis of the dynamics, transformation and changes within a period of 50 years (1965-2015) will equally be studied.The methodology used in this work is descriptive, analytic and comparative. Secondary data from satellite images were used to study the land use dynamics in 1978, 2000 and 2015The results of our findings revealed that a combination of natural and human factors has reduced the forest landscape of this eco-region to about 79%. But man in particular has raped huge tracks of forest landscapes for his selfish economic gains without making any commensurate effort for their sustainability and conservation. It is however obvious that such irrational use of nature takes place against the background of the lack of professional organization of the territory and programs for the use of forest resources. The rational use, protection and preservation of forests and forest landscapes is the basis for the harmonious development of the natural environment, which is based on modern scientific and practical structural and geographical research. This study therefore, proposed some urgent environmental strategies to rescue this eco-region from further degradation.

В статье рассмотрены природные и антропогенные факторы, которые повлияли на быстрое обезлесение и деградацию лесных ландшафтов экосистемы горы Камерун. Результаты исследования показали, что сочетание природно-антропогенных факторов привело к уменьшению площади лесных ландшафтов данного экорегиона до 79%. Причиной этого послужило нерациональное использование местным населением природных ресурсов ради своих корыстных экономических выгод, не предпринимая при этом никаких действий для их устойчивости и сохранения. Наиболее распространенными угрозами в данном регионе являются агрессивные методы ведения сельского хозяйства и расширение агропромышленных плантаций, извержение вулкана и как следствие пожары на сельскохозяйственных угодьях, не контролированное использование древесины (сбор дров и строительных материалов) и т.д. Всё это привело к утрате биоразнообразия, уменьшению потоков воды в ручьях и реках, а также к снижению качества «зеленого» туризма и обеспечения местного населения жизненно важными ресурсами в условиях постоянного роста населения. На основе полевых и дистанционных методов исследования нами была проанализирована вертикальная структура природных лесных ландшафтов горы Камерун (мангровые леса, равнины/пешеходные холмы и горные/афромонтанные лесные ландшафты). Также, изучена их динамика и трансформация в течении последних 50 лет (1965-2015 гг.) на основе спутниковых снимков трёх наиболее показательных временных периодов – 1978, 2000 и 2015 годов. Разработаны адаптивные стратегии рационального управления лесными ресурсами и предложены некоторые неотложные природоохранные стратегии для спасения природных лесных ландшафтов в эко-регионе Камерун. Предложенный автором подход, основанный на привлечении к управлению лесами смежных с данным регионом сообществ как лучший метод рационального использования, защиты и сохранения лесных ресурсов в этом регионе.

У статті розглянуті природні та антропогенні чинники, які вплинули на швидке збезлісення та руйнування лісових ландшафтів екосистеми гори Камерун. Результати дослідження показали, що поєднання природно-антропогенних чинників призвело до зменшення площі лісових ландшафтів даного екорегіону до 79%. Причиною цього слугувало нераціональне використання місцевим населенням природних ресурсів заради своїх корисливих економічних вигод, не роблячи при цьому ніяких дій для їх стійкості та збереження. Найбільш поширеними загрозами в даному регіоні є агресивні методи ведення сільського господарства й розширення агропромислових плантацій, виверження вулкана та як наслідок пожежі на сільськогосподарських угіддях, неконтрольоване використання деревини (збір дрів та будівельних матеріалів) і т.д. Все це призвело до втрати біорізноманіття, зменшення потоків води в струмках і річках, а також до зниження якості «зеленого» туризму та забезпечення місцевого населення життєво важливими ресурсами в умовах постійного зростання населення.На основі польових і дистанційних методів дослідження нами була проаналізована вертикальна структура природних лісових ландшафтів гори Камерун (мангрові ліси, рівнини/пішохідні пагорби та гірські/афромонтанні лісові ландшафти). Також, вивчена їх динаміка й трансформація у продовж останніх 50 років (1965-2015 рр.) На основі супутникових знімків трьох найбільш показових часових періодів – 1978, 2000 і 2015 років.Розроблено адаптивні стратегії раціонального управління лісовими ресурсами та запропоновано деякі невідкладні природоохоронні стратегії для порятунку природних лісових ландшафтів в еко-регіоні Камеруну. Запропонований автором підхід, заснований на залученні до управління лісами суміжних з даним регіоном спільнот як кращий метод раціонального використання, захисту та збереження лісових ресурсів в цьому регіоні.