Вступ. Крововиливи в надниркові залози (НЗ) з формуванням гематоми відносяться до рідкісних пухлиноподібних уражень і становлять до 4% серед інциденталом НЗ. Головною проблемою залишається диференційна діагностика гематом НЗ із пухлинами для уникнення зайвих операцій. Матеріали і методи дослідження. Операції з приводу гематом НЗ склали 13 (1,34%) випадків (І група) серед усіх адреналектомій, виконаних у центрі. Вік пацієнтів становив 53,85±4,02 року. Чоловіків було 7 (53,85%), жінок – 6 (46,15%). Правобічні враження склали 8 випадків, лівобічні – 5. У більшості випадків (11) новоутворення були діагностовані випадково під час комп’ютерної томографії (КТ) чи ультразвукового дослідження (УЗД). У 9 пацієнтів в анамнезі була травма, 3 приймали антикоагулянти. Розмір новоутворень в більшості випадків перевищував 30 мм та складав від 8 до 91 мм (51,27±8,576 мм). Гормональної надниркової гіперсекреції не виявлено. Групу ІІ склали 22 пацієнта, яким було встановлено діагноз «посттравматична гематома НЗ» та запропоновано клінічне спостереження з КТ-контролем без хірургічного втручання. Всі пацієнти (віком від 17 до 57 років) мали травматичний анамнез та відсутність даних про гормональну активність, 5 з них отримували антикоагулянти. У відтермінованих томографічних знімках накопичення контрастної речовини не спостерігалося, що свідчило про відсутність кровопостачання та організацію післятравматичної гематоми в НЗ. Результати та їх обговорення. Найбільш важливою з клінічної точки зору є диференціація гематом та злоякісних пухлин НЗ, адже нативна щільність більшості гематом перевищує «безпечний» рівень 10 HU. Водночас інша важлива характеристика пухлин НЗ – інтенсивність накопичення контрасту та швидкість його вимивання – буде вирішальним компонентом рентгенологічного діагнозу, адже для злоякісних (первинних та метастатичних) пухлин НЗ характерним є інтенсивне накопичення (більше 30-40 HU) з повільним вимиванням (менше 40% за 15 хвилин). В жодному з випадків гематоми НЗ ми не спостерігали подібних контрастних характеристик на комп’ютерних томограмах. Нативна щільність пухлини в групі І перевищувала +20 HU (24,12±8,16 HU; від 12 до 48 HU), накопичення контрасту не спостерігалося. У 6 випадках помірне (до 10-15 HU) накопичення спостерігалося по периферії утворення або в капсулі останнього. Всім 13 пацієнтам була виконана лапароскопічна адреналектомія з боку ураження. Показанням до операції були великі розміри пухлини (>4 см), її помірна гіперденсна щільність та нерівні контури новоутворення, що не виключало малігнізацію. В жодному випадку тривалого спостереження гематоми НЗ в групі ІІ без операції ми не зіткнулися з необхідністю хірургічного втручання через збільшення розмірів утворення та появу ознак пухлинного росту. Висновки. Найважливішими критеріями, що відрізняють гематому від злоякісної пухлини НЗ, є анамнез тупої травми, надто за умов уживання антикоагулянтів, відсутність накопичення контрастної речовини при КТ, помірна гіперденсна щільність утворення, динаміка зменшення розмірів протягом 3-6 місяців спостереження. Відсутність даних про пошкодження інших внутрішніх органів, продовження кровотечі за результатами УЗД та спіральної КТ, показників червоної крові та гемодинаміки надає можливість проводити динамічне спостереження без хірургічного втручання для підтвердження наявної гематоми НЗ за умов зменшення розмірів та ущільнення капсули утворення.

Introduction. Hemorrhage to adrenal glands with the formation of hematomas is rare tumor-like lesion and occurs up to 4% among adrenal incidentalomas. The main problem is rather differentiated diagnosis of adrenal hematoma (AH) from true tumors to avoid excessive surgery. Materials and methods. The operations on AH comprise 13 (1.34%) cases of all adrenalectomies performed in hospital and represent I group of study. The age of patients was 53.85±4.02 years. There were 7 (53.85%) men and 6 women (46.15%). The right side lesions comprise 8 cases, left-sided – 5 cases. In most cases (11) AH have been diagnosed accidentally by computed tomography (CT) or ultrasound. Nine patients had a history of blunt trauma, 3 received anticoagulant therapy. The size of the tumors in most cases exceeded 30 mm and ranged from 8 to 91 mm (51.27±8.576 mm). Excess of adrenal hormones was not revealed. Group II consists of 22 patients whom diagnosis of AH was established and clinical observation tactics was proposed with CT monitoring without surgery. All patients aged 17-57 years had history of trauma and were free of adrenal hormones excess; 5 of them received anticoagulants. There was no contrast enhancement of adrenal lesions on delayed CT pictures in all patients which indicated a lack of blood supply and post-traumatic hematoma organization. Results and discussion. The most important question concerning AH is their differentiation from malignant tumors since native CT density of AH typically exceeds 'safe' 10 HU cut-off. Another crucial feature of adrenal CT imagination – intensity of contrast enhancement and rate of washout – will play a decisive role in further diagnosis and tactics as malignant adrenal tumors tend to accumulate contrast (fast and intensive: + more than 30-50 HU) and to wash out contrast slowly (less than 40% within 15 min). We never seen such contrast accumulation in both group of patients with AH. The native density of adrenal lesions on CT exceed +20 HU (24.12 ±8.16 HU; range from +12 HU to +48 HU), contrast enhancement was absent. In 6 patients low (up to 10-15 HU) contrast enhancement was seen at periphery of tumor or in its capsule. All 13 patients from I group were operated by laparoscopic adrenalectomy. Indications to operation were: size >4 сm, moderate hyperdensity on CT and irregular margins of lesion that supposed malignancy. No case of tumor enlargement and appearance of malignant signs indicating surgery in II group of patients was observed during follow-up. Conclusions. The main criteria that could differentiate AH from malignant adrenal tumors are history of blunt trauma, particularly along taking anticoagulants, absence of contrast tumor enhancement on CT, moderate hyperdensity of adrenal lesion, restriction of tumor size during 3-6 months of follow-up. In the absence of evidence of continuous bleeding (data of ultrasound and CT images, stable blood pressure and hemoglobin) allows observation of patients without surgical intervention. Shrinking of tumor and thickness of its capsule suggest AH and justify further follow up avoiding unnecessary operation.