Постановка проблеми. Із прийняттям Амстердамського договору 1997 р. передбачалося створення простору свободи, безпеки та справедливості, у рамках якого на рівні Європейського Союзу розробляється спільна політика з охорони зовнішніх кордонів. Ці процеси вплинули на збільшення кількості спеціалізованих агенцій у сфері юстиції та внутрішніх справ. Проте міграційна криза 2015 року засвідчила про необхідність посилення міжвідомчої співпраці агенцій, які надають допомогу державам-членам для здійснення ефективного управління кордонами. У зв'язку з цим, було розширено мандат окремих агенцій (FRONTEX, EEAA, EUROPOL) шляхом урізноманітнення форм та напрямків оперативної співпраці. Виходячи з цього, метою дослідження є визначення особливостей міжвідомчої співпраці агенцій ЄС щодо реалізації політики з охорони зовнішніх кордонів. Методи. Для досягнення мети дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. За допомогою аналізу проведено дослідження цілей політики з охорони зовнішніх кордонів та ролі агенцій у реалізації галузевих політик ЄС. Формально-юридичний метод допоміг у виділенні форм та напрямків співпраці агенцій ЄС. Результати. Визначено, що політика Союзу щодо охорони зовнішніх кордонів є елементом простору свободи, безпеки і справедливості, який віднесений до спільної компетенції держав-членів та Європейського Союзу. Тому роль агенцій ЄС полягає у наданні підтримки державам-членам, виконуючи координаційні та оперативні завдання. Наявність спеціалізованих технічних та управлінських знань і навичок у представників агенцій ЄС дозволяє їм більш якісно забезпечити виконання заходів для досягнення цілей галузевої політики ЄС. Участь у міжвідомчій співпраці щодо реалізації політики з охорони зовнішніх кордонів можуть брати не лише агенції, основним призначення яких є сприяння ефективному прикордонному контролю (FRONTEX), але й також інші установи (EU-LISA, ESMA, EASA), які допомагають виконувати заходи щодо комплексного управління зовнішніми кордонами. Проведення співпраці може відбуватися як у рамках чітко регламентованих угод (формальна співпраця), так і шляхом спільної взаємодії під час здійснення ініціатив, програм чи місій ЄС. Висновки. Встановлено, що адміністративна співпраця агенцій ЄС призводить до прийняття узгоджених рішень та ефективній реалізації галузевої політики Союзу з охорони зовнішніх кордонів. При цьому форми та напрямки співпраці для міжвідомчої взаємодії агенції уповноважені обирати самостійно, враховуючи цілі та інструменти, що будуть використані. Problem statement. With the adoption of the Treaty of Amsterdam in 1997, the creation of an area of freedom, security, and justice was envisaged, within which a common policy on external border control was developed at the level of the European Union. These processes influenced the increase in the number of specialized agencies in the field of justice and internal affairs. However, the migration crisis of 2015 demonstrated the need for increased interagency cooperation between agencies that assist member states in implementing effective border management. In this regard, the mandate of certain EU agencies (FRONTEX, EEAA, EUROPOL) was expanded by diversifying the forms and directions of operational cooperation. Based on this, the purpose of the article is to analyze the features of interagency cooperation regarding the implementation of the policy on external border control. Methods. To achieve the purpose of the research, a complex of general scientific and special research methods was used. With the help of the analysis, a study of the objectives of the policy on external border control and the role of agencies in the implementation of sectoral policies of the EU was carried out. The formal-legal method helped in identifying the forms and directions of cooperation of EU agencies. The results. The policy on the external border control is an element of the area of freedom, security and justice, which is assigned to the joint competence of the member states and the European Union. Therefore, the role of EU agencies is to provide support to Member States by carrying out coordination and operational tasks. The availability of specialized technical and administrative knowledge and skills among the representatives of EU agencies allows them to better ensure the implementation of measures to achieve the purposes of the EU sector policy. Not only agencies whose main purpose is to promote effective border control (FRONTEX) but also other agencies (EU-LISA, ESMA, EASA) that help implement measures for integrated management of external borders. Cooperation can take place both within the framework of clearly regulated agreements (formal cooperation) and through joint interaction during the implementation of EU initiatives, programs, or missions. Conclusions. Administrative cooperation of EU agencies leads to the adoption of coordinated decisions and effective implementation of the Union's sectoral policy on external border control. At the same time, agencies are authorized to choose the forms and directions of interagency cooperation, taking into account the goals and instruments that will be used.