У статті досліджено питання сутності поняття «стан сильного душевного хвилювання». Важливим аспектом дослідження стало розмежування різних видів афекту, що являє собою стан сильного душевного хвилювання: фізіологічний та патологічний. Чітке діагностування того чи того виду може вплинути на осудність особи під час вчинення злочину та кваліфікується за різними статтями Кримінального кодексу України. Розглянуто законодавчі та підзаконні акти, у яких фігурує поняття «стан сильного душевного хвилювання». Описано необхідність призначення судової психолого-психіатричної експертизи для визначення наявності стану афекту під час вчинення злочину винною особою. Подано перелік діагностичних критеріїв фізіологічного та патологічного афектів, зокрема загальні діагностичні критерії для обох видів афекту й основні та додаткові критерії для кожного з них окремо. Показано зв’язок принципу субсидіарності у праві Європейського Союзу та механізму надання психологічної допомоги. Запропоновано вжиття превентивних заходів для запобігання злочинності, попередження стресових станів людини, контролю реакцій на психотравмувальні події, а також зміни у процедурі судової психолого-психіатричної експертизи для прискорення процесу її призначення, отримання висновку та підвищення її загальної ефективності.