У статті на основі аналізу сучасних досліджень юридичної науки та законодавства України проаналізовано основні підходи до публічного адміністрування протидією правопорушенням проти прикордонної безпеки держави, а також розкрито основні напрями публічного адміністрування щодо протидії засобами адміністративної деліктології правопорушенням у вказаній сфері. Встановлено, що елементи адміністративно-деліктного механізму публічного адміністрування протидією правопорушенням проти прикордонної безпеки держави є окремими, логічно- та взаємопов’язаними складовими, які як правові засоби та інструменти правового регулювання включають у себе: (1) інституційно-суб’єктну складову публічного адміністрування; (2) нормативно-правові акти; (3) адміністративні процедури; (4) адміністративні інструменти (форми і методи адміністративної діяльності). Саме ці складові є напрямами, за якими держава здійснює комплексне публічне адміністрування заходами з протидії правопорушенням, що посягають на прикордонну безпеку держави. Кожен з цих напрямків має специфічні та характерні суто для прикордонних правовідносин особливості. Зокрема, відзначено, що адміністративно-деліктна діяльність уповноважених державних органів у системі забезпечення прикордонної безпеки держави багато в чому визначається наявністю чіткої й ефективної законодавчої бази. Інституційно-суб’єктна складова включає в себе низку державних органів, уповноважених формувати, реалізовувати та брати участь у реалізації певних напрямів прикордонної політики держави (МВС, Державна прикордонна та Державна міграційна служби України, Національна поліція та Служба безпеки України тощо). До інструментів публічного адміністрування віднесено форми і методи адміністративної діяльності цих державних органів.