Актуальність проблеми дослідження зумовлена впровадженням нових способів ведення збройної боротьби, активним використанням різновидів техніки, що потребує розвитку стійкості до заколихування у військовослужбовців. Успішність виконання більшості бойових завдань залежить від їх мобільності, яка забезпечується постійним рухом на техніці в основному по пересічній місцевості, що супроводжується постійною зміною швидкості, шумом, вібраціями, поштовхами та відсутністю свіжого повітря. У статті узагальнено матеріал з питань використання засобів, методів розвитку стійкості до заколихування як спеціальної якості військовослужбовців у родах військ та видах збройних сил. Проведено історичний аналіз керівних документів з фізичної підготовки. Здійснено порівняння підходів, методів та способів розвитку стійкості до заколихування в керівних документах з фізичної підготовки. Узагальнено науково-методичну літературу, дані мережі Інтернет з проблеми розвитку стійкості до заколихування у військовослужбовців всіх родів та видів Збройних Сил. Аналіз напрацьованих матеріалів встановив недостатність теоретичного та методичного забезпечення керівних документів фізичної підготовки радянського зразка та Збройних Сил України. Поряд з розумінням необхідності розвитку стійкості до заколихування у військовослужбовців різних спеціальностей, не покращуються засоби, методи та способи розвитку спеціальної якості, що необхідна для ефективного виконання і бойових, і повсякденних завдань.