Под толкованием мы понимаем процесс интерпретации предмета познания через раскрытие его сущностных признаков.Результатом такого процесса становится субъективное формирование совокупности определенных суждений, осознаниесодержания соответствующего предмета. Из приведенного видна необходимость применения, в процессе интерпретации, многочисленного инструментария установления объективного содержания правовых норм. Приемами (способами) интерпретациивыступают лингвистическое, системное, историческое, функциональное, телеологическое, грамматическое, логическое толкование и т.п. В сфере частного права юридическое оформление социальных связей между лицами осуществляется путем каузально-правового (индивидуального) регулирования. Договор как средство каузально-правового регулирования отношенийтакже требует интерпретации своего содержания. Толкование содержания правомочия предусматривает дифференциацию иединство общих требований к толкованию норм права и специфику индивидуального правового регулирования общественногоотношения. Обычные способы толкования правовых норм составляют один сегмент интерпретации содержания правомочия.Вторым не менее важным становится толкование содержания правомочия на основе формулы интерпретации contra proferentem, a fortiori, а также формула эквивалентности встречного удовлетворения, которое нуждается в своем комплексном применении с целью установления действительного намерения сторон на условиях разумности и доброжелательности.

We refer to interpretation as the process of interpreting the subject of knowledge through disclosing its essential features. The result of such process is the subjective formation of certain opinions, content awareness of the relevant subject. It is clear from the above that in the process of interpretation many tools are needed to establish the objective content of legal rules. Techniques (methods) of interpretation are linguistic, systematic, historical, functional, teleological, grammatical and logical interpretation, etc. In the field of private law, the legal formalisation of social connections between persons shall be effected by means of causal-legal (individual) regulation. The agreement, as a means of causal-legal regulation of relations, also requires interpretation of its content. The transaction content interpretation shall include the differentiation and unity of general requirements for the interpretation of legal rules and peculiarities of individual legal regulation of social relations. Ordinary ways of interpreting legal rules shall constitute one segment of transaction content interpretation. The second is the transaction content interpretation on the basis of the formula of interpretation contra proferentem, a fortiori, as well as the equivalent consideration formula, which requires its comprehensive application in order to establish the real intention of the parties under conditions of rationality and goodwill.

Під тлумаченням ми розуміємо процес інтерпретації предмета пізнання через розкриття його сутнісних ознак. Результатом такого процесу стає суб’єктивне формування сукупності певних суджень, усвідомлення змісту відповідного предмета.З наведеного вбачається необхідність застосування, в процесі інтерпретації, численного інструментарію встановлення об’єктивного змісту правових норм. Прийомами (способами) інтерпретації виступають лінгвістичне, системне, історичне, функціональне, телеологічне, граматичне, логічне тлумачення тощо. У сфері приватного права юридичне оформлення соціальних зв’язків між особами здійснюється шляхом каузально-правового (індивідуального) регулювання. Договір як засіб каузальноправового регулювання відносин також вимагає інтерпретації свого змісту. Тлумачення змісту правочину передбачає диференціацію та єдність загальних вимог до тлумачення норм права і специфіку індивідуального правового регулювання суспільних відносин. Звичайні способи тлумачення правових норм становлять один сегмент інтерпретації змісту правочину. Другим не менш важливим стає тлумачення змісту правочину на основі формули інтерпретації contra proferentem, a fortiori, а також формула еквівалентності зустрічного задоволення, що потребує свого комплексного застосування з метою встановлення дійсного наміру сторін на умовах розумності і доброзичливості.