Юридичні факти можуть мати подвійний характер своєї дії. Вони спрямовані на досягнення двох протилежних за своєю природою результатів. Ці комбінації можуть бути різноманітними, але головне, щоб вони спрямовувалися на досягнення протилежних результатів, наприклад, виникнення-припинення, зміна-припинення, виникнення-зміна тощо. Юридичний факт, спрямований на настання двох однакових результатів не має подвійного характеру дій, а залишається звичайним юридичним фактом. Юридичні факти можуть спрямовуватися на настання протилежних результатів, однак це спрямування має різний характер, що і відрізняє поєднання спрямованості одна від одної. Підставою віднесення поєднань до характеристики того чи іншого виду юридичних фактів має залежати від сили направленості юридичного факту. Силу направленості можна виміряти причинно-наслідковим зв'язком і позицією у часі. Так, наприклад, якщо смерть фізичної особи припиняє правовідносини між померлою особою і його рідними, то цей же юридичний факт породжує інші відносини — відносини спадкування. Проте характерним є те, що в часі спочатку проявляється дія правоприпиняючої сторони юридичного факту, а лише потім, через певний проміжок часу, правовстановлюючої, в той же час правоприпиняюча сторона юридичного факту стимулює за діяння правовстановлюючої, а не навпаки. Тобто, особа спочатку вмирає, а потім виникають відносини спадкування, а не навпаки. Правоприпиняючу властивість юридичних фактів можна назвати регресивною, а правовстановлюючу прогресивною, оскільки вона, на відміну від попередньої спрямована вперед, на настання наслідків, які будуть існувати в майбутньому.