У статті виокремлено основні методологічні підходи в організації підготовки майбутніх учителів технологій: системний, особистісно зорієнтований, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний і контекстно-модульний. Окрім них враховано й інші концептуально важливі підходи, зокрема – культурологічний, діяльнісний, технологічний, індивідуально-творчий і міждисциплінарний. Узагальнивши вимоги основних підходів, а також з урахуванням комплексу дидактичних принципів, сформулювано такі специфічні принципи підготовки майбутніх учителів технологій: вибору вільної освітньої траєкторії в процесі підготовки і професійного становлення; наступності професійної підготовки; відповідності сформованих професійно значущих властивостей і характеристик студента обраному рівню підготовки; відкритості професійної освіти; всебічного використання розвивального потенціалу професійної підготовки і навчання; узгодженості компонентів професійної підготовки; взаємозв’язку та взаємодоповнення методів, прийомів, засобів і форм підготовки. Визначено принципи, що дозволяють розглядати педагогічну систему як керований процес цілеспрямованого досягнення цілей навчання і виховання майбутніх учителів технологій у плані їхнього професійного розвитку. Запропоновано систему принципів професійної підготовки вчителів технологій розкриває основні вимоги до побудови освітнього процесу в педагогічних ЗВО (планування, проектування, реалізація, управління, контроль і корегування), завдяки чому навчання вчителів технологій набуває цілеспрямованого й організованого характеру. Процес професійної підготовки вчителів технологій є складним і багатоаспектним, тому дотримання запропонованих специфічних принципів, разом з іншими розглянутими закономірностями і принципами навчання, визачено необхідним для оптимального функціонування системи підготовки майбутніх учителів технологій у педагогічних ЗВО, ефективної неперервної професійної освіти і підвищення рівня компетентності випускників.