У статті розглянуто зміни гідрографічної мережі на території міста Жовкви з кінця XVIII ст. і до кінця ХХ ст. Висновки щодо цих змін ґрунтуються на аналізі топографічних карт, планів, вибраних іконографічних зображень Жовкви вказаного періоду. Виявилося, що за чотири сотні років існування Жовкви як міста річка Свиня та її долина неодноразово зазнавали суттєвих змін, пов’язаних спочатку з будівництвом оборонних укріплень бастіонного типу довкола замку і середмістя (станом на 1779 р. сумарна довжина водотоків у спрощеному варіанті цих укріплень досягала близько 2 км ), згодом – у ХІХ–першій половині ХХ ст. – зі спорудженням меліоративної системи спочатку на сході і південному сході міста, а з побудовою залізниці також на півдні та південному заході. Зміни гідромережі у другій половині ХХ ст. пов’язані з містобудівними потребами: потрібні були нові території під забудову, тому природні та антропогенні потоки засипали і каналізували. Картографічний та іконографічний аналіз Жовкви свідчить про чергування періодів ускладнення і спрощення людиною гідрографічної мережі на території міста впродовж двохсот років і досягнення максимального рівня спрощення наприкінці ХХ ст.