Запропоновано єдиний хвильово-фазовий опис фотона та руху матеріального тіла. Побудова ґрунтується на описі хвильових процесів і збереженні їхнього фазового стану як вихідному принципі. Показано, що з фазової інваріантності, лінійності переходів між описами та структурного зв'язку між параметрами хвильового процесу природно виникають лоренцоподібні перетворення й інваріантна квадратична форма, яка після координатної інтерпретації набуває вигляду просторово-часової структури Мінковського. Фізично значущою характеристикою хвильового процесу в цьому підході є не абсолютна фаза, а фазовий стан, що зберігається під час еволюції процесу та проявляється лише через співвідношення з іншими процесами. Доплерівський зсув інтерпретується як прояв фазового співвідношення між хвильовими процесами, тоді як відносна швидкість матеріального тіла відповідає фазовій асиметрії між двома протилежно спрямованими світлоподібними компонентами його хвильового опису. Хвильовий інваріант руху матеріального тіла факторизується через дві світлоподібні компоненти Q+ та Q−, добуток яких після нормування набуває форми Q+Q− = 1. У такому поданні параметри хвильового процесу руху не є незалежними величинами: сумарна характеристика компонент визначає часову частину фазового опису, тоді як їхня асиметрія визначає просторову частину та пов'язаний із нею параметр відносного руху. На основі цієї кінематичної структури вводиться фазова дія як інтегральна міра еволюції інваріантної фази. Для нормованого процесу руху показано, що така дія приводить до фазового аналога релятивістського рівняння Гамільтона–Якобі. Після просторово-часового та динамічного калібрування цей опис набуває відповідності зі стандартними релятивістськими величинами енергії, імпульсу та маси. У цьому сенсі маса розглядається не як вихідна характеристика фазового формалізму, а як похідна величина, що виникає при фізичній інтерпретації внутрішньої фазової структури процесу.