статті аналізується проблема визначення доцільності реалізації освітніх програм у закладах вищої освіти України. Метою дослідження є розробка алгоритму оцінювання доцільності освітніх програм на основі відомих практик зарубіжних університетів. Методи. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу наукових джерел, аналіз нормативної бази університетів. Результати. Встановлено що загальна практика на етапі відкриття нової освітньої програми полягає у прогнозуванні її доцільності: оцінюється кадровий склад, матеріальна база, ринок праці у регіоні, побажання роботодавців, можливості конкурувати з подібними ОП, кількість абітурієнтів, яку можна буде залучити на ОП. Політика оцінки наявних освітніх програм в американській системі вищої освіти вимагає від університетів прозорості та дотримання процедури поступового згортання при закритті програм, щоб студенти, які вже вступили, могли завершити навчання. Акцент у дослідженні зроблено на аналізі системи пріоритезації програм, розробленої американським консультантом Р. Баррі Дікессоном. Автор зазначає, шо у Західній Європі рішення про відкриття чи закриття ОП є комплексним процесом, який ґрунтується на стратегічних пріоритетах, фінансовій доцільності, якості освіти та захисті прав студентів. Відмічено, що Східноєвропейські університети мають розвинені внутрішні механізми оцінки якості, а фінансування тісно пов'язане з фактичною кількістю студентів та доходами від грантів/досліджень. Висновки. На основі аналізу підходів університетів США, яким притаманна орієнтація на фінансову маржу і стратегічну пріоритезацію, Західної та Східної Європи, що орієнтовані на ринковий попит ЄС та стандарти якості, автором запропоновано трирівневий алгоритм оцінювання доцільності освітніх програм (ОП), адаптований для університетів України.