Мета статті полягає в дослідженні впливу контрольно-перевірочної роботи податкових органів України на динаміку податкового боргу та ризики його формування у 2020-2025 роках. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах воєнного стану, високої потреби держави у стабільних бюджетних надходженнях і водночас погіршення платоспроможності частини платників податків традиційне оцінювання податкового контролю за кількістю перевірок та сумою донарахувань є недостатнім. Методи дослідження включають системний, порівняльний, структурно-динамічний, статистичний і логіко-узагальнювальний підходи. Емпіричну основу становлять офіційні дані Державної податкової служби України щодо контрольно-перевірочної роботи та динаміки податкового боргу, а також положення Податкового кодексу України й законодавчі зміни, пов’язані з відновленням податкових перевірок у період воєнного стану. Результати дослідження свідчать, що упродовж 2020-2025 років контрольно-перевірочна робота розвивалася нерівномірно: після обмежень, спричинених карантинними та воєнними чинниками, відбулося поступове відновлення планового контролю і різке зростання сум донарахувань у 2024-2025 роках. Водночас установлено, що збільшення донарахувань саме по собі не є достатнім доказом підвищення ефективності податкового контролю, оскільки реальний бюджетний результат залежить від узгодження, фактичної сплати та недопущення переходу відповідних сум у податковий борг. Висновки полягають у необхідності розмежування фіскальної, платіжної, правової, боргової та превентивної результативності контрольно-перевірочної роботи. Запропоновано авторський підхід до оцінювання боргової результативності податкового контролю, який передбачає аналіз не лише донарахованих, а й узгоджених, фактично сплачених і несплачених сум. Такий підхід дає змогу розглядати податковий контроль не як самоціль, а як інструмент управління податковими ризиками, забезпечення добровільної дисципліни та зміцнення стійкості публічних фінансів.