У статті розглянуто теоретико-методичні засади використання сучасної української воєнної поезії як джерельного матеріалу для викладання когнітивної поетики у закладах вищої освіти. Мета статті полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні дидактичного потенціалу поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці» (2024) як репрезентативної ілюстративної бази для навчання літературознавчо-когнітивного підходу до аналізу текстів у закладах вищої освіти, а також у виявленні та системному описі когнітивних механізмів конструювання емоційних концептів у сучасній українській воєнній поезії. У дослідженні використано інтегративну методологію, що синтезує теорію концептуальної метафори Джорджа Лакоффа і Марка Джонсона, концептуальні положення Золтана Кевечеша, фреймову семантику Чарльза Філмора, етнолінгвістичний підхід, заснований на теорії семантичних примітивів Анни Вежбицької, а також когнітивно-граматичну теорію профілювання Рональда Лангакера. На основі окресленої теоретичної бази сформовано методичний апарат дослідження, який включає концептуальний аналіз поетичного тексту, моделювання метафоричних структур, фреймовий аналіз і аксіологічну інтерпретацію емотивної лексики. У результаті дослідження визначено архітектуру емоціоконцепту як трикомпонентної структури, що охоплює понятійне ядро, образно-асоціативну периферію та ціннісно-оцінну складову. Виявлено систему домінантних емоціоконцептів збірки, таких як ВІЙНА, НУЛЬОВА ІДЕНТИЧНІСТЬ, ЛЮБОВ–НОРМАЛЬНІСТЬ, СТРАХ–СМЕРТЬ, БУДЕННІСТЬ. Встановлено, що в поезії Кривцова традиційні метафоричні моделі зазнають деформації під тиском травматичного досвіду, поступаючись принципово новим конфігураціям. Описано механізми фреймової деформації, семантичної інверсії та концептуальної градації від тілесного до космічного рівня репрезентації. Розроблено трирівневу модульну модель викладання теми (теоретичний, аналітичний і продуктивний модулі) загальним обсягом 4–6 аудиторних годин, а також систему з чотирьох типів завдань, організованих за принципом поетапного ускладнення, від рецептивного картування концептуальних метафор до самостійного концептуального аналізу. Згідно з висновками, збірка «Вірші з бійниці» постає як методично продуктивний матеріал для університетського курсу когнітивної поетики, що зумовлено синергією її документальної автентичності, когнітивної виразності та аксіологічної насиченості. Інтеграція сучасної воєнної поезії в освітній процес забезпечує високий рівень рецептивної релевантності для студентської аудиторії XXI століття, трансформуючи інтерпретацію поетичного тексту з рівня формалізованої навчальної процедури в площину осмисленої інтелектуальної рефлексії колективного національного досвіду. Перспективи подальших студій окреслюються розширенням дослідницького корпусу, здійсненням компаративного аналізу емоціоконцептів у доробку різних авторів сучасної української воєнної поезії, а також поглибленим вивченням рецептивного аспекту декодування концептуальних структур студентською аудиторією.