Мета. Емоційна стійкість розглядається як невід’ємна складова емоційного інтелекту та є надзвичайно важливою для молодших школярів у контексті подальшої соціалізації. Метою дослідження є обґрунтування концепції формування емоційної стійкості молодших школярів засобами здоров'язбережувальних технологій у початковій освіті.Методи.Методологічна основа дослідження сформована загальнонауковими синтетично-аналітичними методами, узагальненням, систематизацією, порівнянням. Результати. Розглянуто сучасні підходи до розвитку емоційної стійкості та резильєнтності сучасних молодших школярів, що містять в основі засоби здоров'язбережувальних технологій. Визначено ключові принципи формування здоров'язбережувальної компетентності у середовищі початкової освіти – всебічний гармонійний розвиток, суб'єктність, наукова обґрунтованість, індивідуальність, наступність та технологічність. Наведено основні фактори, що ведуть до зниження рівня емоційного здоров'я учнів початкової школи. Перераховано основні способи підтримки емоційної стабільності. Запропоновано комплексний підхід до формування емоційної стійкості школярів з активним залученням здоров'язбережувальних технологій, що поєднуєнавчальні ігри, фізичні вправи, дихальні та арттехніки, рефлексивні та психогімнастичні заняття, релаксацію та кінезіологію. Висновки. У дослідженні обґрунтовано потребу в створенні сприятливого здоров'язбережувального середовища для розвитку навичок емоційної саморегуляції, підвищення резильєнтності до стресових чинників та формування емоційної стійкості, що набуває особливої ваги у часі кризових викликів війни.Запропонований підхід до формування емоційної стійкості молодших школярів демонструє відкритий, варіативний характер, має потенціал розвитку та може доповнюватися новими компонентами.